• Головна
  • Соціальне забезпечення населення
  • Фонд соціального страхування України

Фонд соціального страхування України

Графік проведення особистого прийому та телефон горячой лінії

 

Основні завдання і функції Фонду соціального страхування України та його робочих органів

1. Основними завданнями Фонду та його робочих органів є:

1) реалізація державної політики у сферах соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, медичного страхування;
2) надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг відповідно до цього Закону;
3) профілактика нещасних випадків;
6) здійснення перевірки обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам, у тому числі на підставі інформації з електронного реєстру листків непрацездатності;
7) здійснення контролю за використанням роботодавцями та застрахованими особами коштів Фонду;
8) аналіз та прогнозування надходження коштів від сплати єдиного внеску.
2. Фонд та його робочі органи відповідно до покладених на них завдань:
1) здійснюють управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду в межах бюджету Фонду, затвердженого Кабінетом Міністрів України, управління майном;
2) проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, страхових виплат;
3) здійснюють заходи з профілактики страхових випадків;
4) забезпечують функціонування інформаційно-аналітичних систем;
5) здійснюють обмін інформацією з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, реалізації державної податкової політики та з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, Пенсійним фондом України для виконання Фондом покладених на нього функцій і завдань, визначених законодавством України;
6) здійснюють контроль за використанням коштів Фонду, веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи;
7) беруть участь у проведенні наукових досліджень з питань соціального страхування населення, вивчають міжнародний досвід з метою запровадження інноваційних форм соціального страхування, виступають замовником наукових робіт, досліджень і методичного забезпечення;
8) беруть участь у здійсненні міжнародного співробітництва для розв’язання проблем та обміну досвідом у сфері соціального страхування;
9) здійснюють інші функції, передбачені статутом Фонду.

 

 

Нове в наданні матеріального забезпечення

Відповідно до вимог п. 7 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105 одним із завдань Фонду соціального страхування України (далі – Фонд) та його робочих органів є здійснення контролю за використанням роботодавцями та застрахованими особами коштів Фонду.

Метою діяльності Фонду на сьогодні є впровадження нової прогресивної системи соціального страхування, як сервісної служби по наданню якісних послуг застрахованим особам, зменшення контрольно-перевірочного тиску на суб’єкти господарювання, попередження порушень у використанні коштів Фонду, здійснення контролю за правомірним нарахуванням допомоги шляхом перевірки заяв-розрахунків (з використанням даних Пенсійного фонду України), тобто до моменту фінансування страхувальників.
З 01 березня 2018 року призупинено планові перевірки та почалось формування нової стратегії контролю, спрямованої на упередження правопорушень у використанні коштів Фонду. По-перше, на етапі опрацювання заяв-розрахунків, отриманих від страхувальників, проводиться постійний моніторинг даних страхувальників, зазначених у заяві, а саме: наявність первинних або продовження листків непрацездатності, період непрацездатності та вид захворювання. По-друге, у картці страхувальника перевіряється наявність сплати страхувальником єдиного соціального внеску.
Далі спеціалістами Фонду проводиться звірка показника середньоденної зарплати застрахованої особи згідно даних, які отримані з Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, з даними середньоденної допомоги застрахованої особи, що зазначено у відповідній заяві-розрахунку. У разі некоректного розрахунку середньоденної допомоги, страхувальник повинен надати письмові пояснення, після чого спеціалістами Фонду приймається рішення про фінансування або повернення заяви-розрахунку.
Однак, у випадку встановлення спеціалістами Фонду помилки у заяві-розрахунку страхувальника та відмови страхувальника її усунути – органом Фонду проводиться позапланова перевірка такого страхувальника по упередженню неправомірних витрат по коштах Фонду та зупиняються виплати згідно п. 3 ч. 1 ст. 10 Закону України „ Про загальнообов’язкове соціальне страхування” від 23.09.1999 № 1105.
Також позапланові перевірки проводитимуться у випадках подання страхувальником письмової заяви щодо перевірки за його бажанням; якщо розпочато процедуру реорганізації чи припинення юридичної особи, закриття відокремленого підрозділу юридичної особи, припинення діяльності суб’єкта малого підприємництва, порушення провадження у справі про визнання банкрутом страхувальника або якщо подано заяву про зняття з обліку страхувальника; на вимогу правоохоронних органів або за рішенням суду.

Історія виникнення і розвитку соціального страхування

Історія створення інституту соціального захисту працюючих і, зокрема, соціального страхування, не така вже й давня. Вона нараховує трохи більше 100 років і бере свій початок з Германії, де протягом 1883 - 1889 років було прийнято низку законів про організацію державного соціального страхування робітників. Цей приклад досить швидко поширився спочатку в багатьох західних країнах, а потім і по всьому світі. Тепер майже повсюдно в тій чи іншій формі існує державна система соціального страхування. Природно, що тут в залежності від групи держав або окремої держави спостерігається чимала різниця в можливостях соціального захисту.

Україні притаманний свій шлях розвитку соціального страхування. Перші страхові закони в Україні, яка була складовою частиною Російської імперії, появились на початку ХХ століття як захисна реакція урядових структур на вимоги робітників створити гарантовані правила соціальної захищеності на виробництві. Вже в 1901 році законодавчим актом передбачалось призначення пенсій робітникам гірничих заводів і копалень за рахунок роботодавців, яких визнавали винними в пошкодженні здоров’я. І, як прямий наслідок організованих виступів і масових страйків робітників, 2 червня 1903 року введено «Правила о вознаграждении потерпевших вследствие несчастныхслучаев рабочих и служащих, а равно членов их семейств в предприятиях фабрично-заводской,горной и горнозаводской промышленности». Цей день став, так би мовити, днем народження державного соціального страхування.
У 1912 році були прийняті на державному рівні закони «Про забезпечення робітників на випадок захворювання», «Про страхування робітників від нещасних випадків на виробництві» і ряд інших. Були створені так звані лікарняні каси, пізніше їх стали називати страховими касами. Вони надавали робітникам два види допомоги: у випадку захворювання та при нещасному випадку. Допомога по тимчасовій непрацездатності призначалась від половини до двох третин заробітку і виплачувалась лише з четвертого дня хвороби. Допомога по вагітності і пологах видавалась протягом шести неділь робітницям, які пропрацювали на даному підприємстві не менше трьох місяців.
Після 1917 року соціальне страхування в Україні розвивалось в єдиному руслі всіх республік Радянського Союзу. В перші роки після революції в умовах громадянської війни йшли пошуки більш ефективних форм соціального захисту трудівників. І, як наслідок, в 1918 році було прийняте положення про соціальне забезпечення працюючих, яке гарантувало забезпечення всіх найманих працівників незалежно від особливостей праці допомогою при тимчасовій втраті заробітку у зв’язку з хворобою, пологами і родами, каліцтвом. Починаючи з 1922 року виплата допомога здійснювалася безпосередньо підприємствами в залік страхових внесків.
У 1929 році державне соціальне страхування мало єдиний цільовий бюджет. Разом з тим вже тоді в нормативних-правових актах підкреслювалось, що кошти державного соціального страхування є цільовими і використовувати їх на інші цілі недопустимо. А з 1931 року за рахунок коштів державного соціального страхування фінансуються санаторно-курортне лікування в спеціалізованих установах, санаторіях, пансіонатах, будинках відпочинку та дитячі оздоровчі табори.
Переломним моментом в історії соціального страхування є передача його в управління профспілкам. Рішенням союзного уряду 23 червня 1933 року всі кошти соціального страхування, а також санаторії, будинки відпочинку та ряд інших установ були передані профспілкам
Демократичні перетворення в суспільстві вимагали відповідних змін і в правових відносинах. В Україні на порядок дня життя поставило питання про удосконалення системи соціального страхування. У лютому 1991 року Уряд України і профспілки (на той час Рада Федерації незалежних профспілок України) прийняли спільну постанову «Про управління соціальним страхуванням в Україні», відповідно до якої утворено Фонд соціального страхування Української РСР з відділеннями в областях і місті Києві.
При створені Фонду ставилась головна мета – забезпечити фінансову самостійність та стабільність системи соціального страхування, використати накопичений досвід і не допустити руйнування механізму реалізації конституційного права громадян на соціальне страхування.
Мета була досягнута. Підтвердженням цього є те, що Фонд соціального страхування України, працюючи в екстремальних умовах, викликаними економічною кризою, стабільно забезпечував всі виплати допомог по соціальному страхуванню, передбачені діючим законодавством.

Починаючи з 1994 року, країни Європейського союзу за програмою TACIS надавали допомогу Україні в побудові такої системи. Завдяки активній співпраці було розроблено проект Концепції соціального забезпечення населення та «Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Прийняття останніх у 1998 році визначило нові принципи страхування соціальних ризиків. У подальшому в розвиток Основ було розроблено пакет законів прямої дії.

Після запровадження в Україні загальнообов’язкового державного соціального страхування, відповідно до прийнятих законів «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (1999 р.), «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (2000 р.), «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (2001 р.) на тристоронній основі було утворено правління та наглядові ради по кожному виду страхування.

28 грудня 2014 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» № 77, яким у новій редакції викладено Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Зокрема, цим законом визначено об’єднати Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, створивши натомість Фонд соціального страхування України.
3 листопада 2015 року було прийнято Закон України № 736-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо забезпечення діяльності фондів соціального страхування у період реорганізації».

З 1 серпня 2017 року Фонд соціального страхування України в повній мірі розпочав виконання усіх завдань і функцій, визначених законом.

 

Фонд соціального страхування України збільшив виплати потерпілим на виробництві на 20% 01.03.2018


З першого березня Фондом соціального страхування України здійснюється перерахунок страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а також членам їх сімей. Коефіцієнт перерахунку щомісячних виплат встановлено на рівні 1,2.
«Сума виплат буде збільшена на 20 % для всіх потерпілих або їх родин, це 207 тисяч осіб, – зазначає директор виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України Євген Баженков. – Загалом для здійснення перерахунків страхових виплат у бюджеті Фонду на 2018 рік передбачено 2,1 млрд гривень».
Збільшений розмір страхових виплат потерпілі на виробництві (члени їх сімей) отримають на початку квітня.
Зазначається, що в разі, якщо відкоригований розмір середньої заробітної плати потерпілого є меншим від мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2017 року, розрахунок суми виплат буде здійснено, виходячи з суми 3 200 грн з урахуванням відсотка втрати працездатності.
Перерахунок здійснюється на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1053 «Про перерахування розміру страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та членам їх сімей».
Нагадаємо, з 1 січня 2018 року Фондом було проведено осучаснення страхових виплат для всіх потерпілих, які перебували на обліку у 2008–2011 роках, сума виплат збільшилась для 170 тисяч осіб.
Упродовж 2017 року Фонд соціального страхування України здійснив страхові виплати потерпілим на виробництві та членам їх сімей у сумі 5,99 млрд грн.

 

© 2016 Костянтинівська міська рада.
Використання будь-яких матеріалів, що опубліковані на цьому сайті, дозволяється при умові посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на офіційний сайт.
logo gray small
logo footer
85114, м.Костянтинівка, вул. Олекси Тихого, 260
Тел./факс приймальні: +38 062 724-36-10
Для відправлення запиту на отримання публічної інформації:
тел./факс: +38 062 724-03-93 E-mail: publ@konstrada.gov.ua  
Для офіційної кореспонденції:
E-mail: kon.v@dn.gov.ua