Історичні міста та пам"ятники

1 вул

Братська могила робітників пляшкового заводу. Місце розташування: вул. Шмідта, 3.

Коротка історична довідка:

Наприкінці 1918-1919 років Костянтинівка близько 30 разів переходила від білогвардійських до червоноармійських військових формувань, залишаючись нестабільною лінією фронту. На початку січня в Костянтинівці тривали бої між частинами червоної армії та генералом Май-Маєвським.
13 січня 1919 року були розстріляні 13 робітників пляшкового заводу за відмову видати комісарів та більшовиків.
За ініціативою робітників заводу, розстріляних вирішили поховати на заводській площі у братській могилі, на якій в подальшому було встановлено пам’ятник. Автор пам’ятника – скульптор Л.Г. Бринь. Виготовлений Донецьким мистецько-виробничим комбінатом Художнього Фонду УРСР.
Пам’ятний об'єкт був відкритий 29.04.1967 року.

2 Група могила радянських воїнів вул. Новосибірська 78 загальноміський цвинтар

Група могил радянських воїнів Південно-Західного фронту. Місце розташування: вул. Новосибірська, 78, загальноміський цвинтар.

Коротка історична довідка:
Після визволення м. Костянтинівки радянськими військами від нацистських загарбників 6 вересня 1943 року у місті дислокувалися польові евакуаційні шпиталі №№ 2614, 3325, 3326, 3635 та 127 хірургічний польовий пересувний шпиталь.
65 радянських воїнів, які померли у цих шпиталях поховані на цвинтарі селища Новоселівка.
У квітні 1954р. на місці поховання встановлений пам'ятник.

 

3 Група могил радянських воїнів пр т Ломоносова 153

Група могил радянських воїнів Південно-Західного фронту. Місце розташування: пр-т Ломоносова, 153.

Коротка історична довідка:
Місто Костянтинівка було звільнено від нацистських загарбників 6 вересня 1943р.
При звільненні міста загинули 187 воїнів, в їх числі: 38 бійців – 259-ї стрілецької дивізії; 24 бійця – 266 стрілецької дивізії; 16 бійців – 39-ї танкової бригади, 6 танкістів тилу 135-ї тб.
Поховані воїни у братських могилах та цивільних міських цвинтарях Костянтинівки. Тут також поховані воїни 135-ї танкової бригади, що загинули у інших містах Донбасу, але перевезені для поховання у Костянтинівку, ім’я якої, після визволення міста, отримала 135-та танкова бригада. Найменування «Костянтинівський» також отримав 179-й винищувально-протитанковий артилерійський полк.
У роки війни у місті розміщувалось 10 евакуаційних шпиталів: 4 у 1941 р. та 6 після звільнення міста – з вересня 1943 по жовтень 1944 рр. Більше 387 воїнів, що лікувалися та померли від ран поховані у місті.
Після звільнення з вересня 1943 по жовтень 1944 рр. в місті дислокувалися евакуаційні шпиталі №№ 2614, 3325, 3326, 3635, 127-й хірургічний польовий пересувний шпиталь.
37 радянських воїнів, які лікувалися від ран і померли у цих шпиталях, поховані в одній братськіймогилі у сквері біля центральної районної лікарні.
В квітні 1950 року на братській могилі встановлений пам'ятник. На честь святкування 30-ї річниці визволення м. Костянтинівки від нацистських загарбників 6 вересня 1974р. реконструйований.
Автор - скульптор В.А. Чумбурідзе (архітектори В. І. Далітая, В. Т. Марцоха). Замовник - Костянтинівський завод “Автоскло”.

 

4 вул. Мірошниченка 16

Братська могила радянських воїнів Південно-Західного фронту. Місце розташування: вул. Мірошниченка, 16

Коротка історична довідка:
У братській могилі поховані воїни, що загинули під час вуличних боїв 5-6 вересня 1943 року та воїни, що померли у шпиталях.
У квітні 1955 року на братській могилі був встановлений пам'ятник. У 1978 році у зв'язку зі зміною русла ріки Кривий Торець пам'ятник був перенесений на пагорб біля транспортної магістралі Бахмут-Покровськ. У 1984 році реконструйований.

5 пер. Переїзний8 загальноміський цвинтар

Братська могила радянських воїнів Південно-Західного фронту. Місце розташування: пер. Переїзний,8, загальноміський цвинтар

Коротка історична довідка:

У роки війни у місті розміщувалось 10 евакуаційних шпиталів: 4 у 1941 р. та 6 після звільнення міста – з вересня 1943 по жовтень 1944 рр. Більше 387 воїнів, що лікувалися та померли від ран поховані у місті.
Під час боїв за місто загинуло 57 радянських воїнів, які поховані на міському цвинтарі в районі Сантуринівки у братській могилі.
У 1954 році на братський могилі був встановлений пам’ятник. У 1984 році реконструйований.

6 вул

Братська могила радянських воїнів Південно-Західного фронту. Місце розташування: вул. Соборності, 44.

Коротка історична довідка:
Воїни, що загинули в бою при звільнені міста в ніч на 6 вересня 1943 року на підступах до міста поховані у братській могилі розташованій на південно-західній околиці міста праворуч від автошляху Т0504 при в’їзді у Костянтинівку зі сторони Бахмуту.
Напередодні святкування Дня Перемоги 7 травня 1971 року на братській могилі встановлений пам’ятник.

7 вул. Ізюмська загальноміський цвинтар

 Братська могила радянських воїнів Південно-Західного фронту. Місце розташування: вул. Ізюмська, загальноміський цвинтар.

Коротка історична довідка:

13 серпня 1943 року почався наступ радянських військ Південно-Західного фронту і інших фронтів.
23-й танковий корпус 3-ї Гвардійської армії, яким командував Герой Радянського Союзу генерал-лейтенант Є.Г.Пушкін, в перших числах вересня введений в прорив у напрямку Костянтинівки, для розвитку успіху наступу частин Південно-Західного фронту.
5-6 вересня почалися бої за місто.
У першому ешелоні корпусу йшла 3-тя танкова бригада підполковника І.І. Дев'ятко. Вона наступала лівіше міста, у напрямку на село Катеринівка.
В ніч на 6 вересня 1943 року 135-танкова бригада підполковника М.З. Безнощєнко вийшла до річки Кривий Торець. У взаємодії з 487-м окремим мінометним полком загарбники були вибиті з позиції.
38 радянських воїнів які загинули в боях за звільнення міста і померлих в шпиталях 1943-1944 рр., поховані в одній братській могилі.
В квітні 1955 році на могилі встановлено пам'ятник із скульптурою воїна у повний зріст зі схиленою головою, у плащ-палатці, з автоматом у правій руці.

8 вул. Незалежності 254 сквер ім. Т.Г. Шевченка

Братська могила радянських воїнів Південно-Західного фронту. Місце розташування: вул. Незалежності, 254, сквер ім. Т.Г.Шевченка

Коротка історична довідка:
В ніч на 6 вересня почався наступ на Костянтинівку. Форсувати р. Кривий Торець, вийти в тил оборонного рубежа противника і забезпечити введення головних сил корпусу було доручено 3 танковим батальйонам (командири капітани Ф. Патрушев, К. Савицький і Ф. Портнов) 135-ої танкової бригади.
Основні сили 23-го танкового корпусу входили в місто вранці 06 вересня. Не затримуючись у місті продовжували переслідування противника.
Місто Костянтинівка було звільнено від нацистських загарбників 6 вересня 1943р.
При звільненні міста загинули 187 воїнів, в їх числі: 38 бійців – 259-ї стрілецької дивізії; 24 бійця – 266 стрілецької дивізії; 16 бійців – 39-ї танкової бригади, 6 танкістів тилу 135-ї тб.
Поховані воїни у братських могилах та цивільних міських цвинтарях Костянтинівки. Тут також поховані воїни 135-ї танкової бригади, що загинули у інших містах Донбасу, але перевезені для поховання у Костянтинівку, ім’я якої, після визволення міста, отримала 135-та танкова бригада. Найменування «Костянтинівський» також отримав 179-й винищувально-протитанковий артилерійський полк.
На братській могилі радянських воїнів в сквері ім. Т.Г. Шевченка у 1954 році був встановлений пам’ятник воїнам – танкістам 135-ї та 39-ї танкових бригад: на постаменті бойовий танк Т-70.
У 1981 році був реконструйований. На могилах покладені 7 могильних плит. Пізніше окремо встановлена ще одна могильна плита.

9 пр. Ломоносова 163

Братська могила радянських воїнів Південно-Західного фронту. Місце розташування:пр. Ломоносова, 163.

Коротка історична довідка:
6 вересня 1943 року військами Південного і Південно-Західного фронтів було визволено м.Костянтинівку.
Після звільнення з вересня 1943 по жовтень 1944 рр. в місті дислокувалися евакуаційні шпиталі №№ 2614, 3325, 3326, 3635, 127-й хірургічний польовий пересувний шпиталь.
133 радянських воїна, які лікувалися від ран і померли у цих шпиталях, поховані в одній братськіймогилі у сквері біля центральної районної лікарні.
В 1955 році на цьому місті був встановлений пам'ятник. В подальшому реконструйований.

 

10 вул. Олекси Тихого сквер залізничного вокзалу

Братська могила радянських воїнів Південно-Західного фронту. Місце розташування:вул. Олекси Тихого, сквер залізничного вокзалу.

Коротка історична довідка:
Воїни, що загинули під час оборонних боїв в жовтні 1941 року та при звільненні Костянтинівки у вересні 1943 року поховані в одній братській могилі біля залізничного вокзалу, на якій 2 вересня 1954 року встановлений пам'ятник.

11 вул

Пам’ятник воїнам-інтернаціоналістам. Місце розташування:вул. Ціолковского, 17, сквер.

Коротка історична довідка:
За 10 років війни в Афганістані взяли участь більш 10 тис. громадян Донецької області, у тому числі 265 воїнів призваних з м. Костянтинівка та Костянтинівського району.
9 костянтинівців були нагороджені орденом Червоної Зірки (посмертно). Серед них: прапорщик Ленко О.В., молодші сержанти: Бураджук М.О., Василенко С.І., Савенко В.О., єфрейтор Кутняк С.О., рядові: Василенко В.М., Комаров В.В., Горбатенков Г.М., сержант Мєтєлін А.М.
Пам'ятник воїнам-інтернаціоналістам був встановлений у 1993 році за ініціативою трудящих міста, молоді, Союзу афганців, на честь воїнів, які не повернулись з Афганської війни, і усіх, хто воював в Афганістані.

12 вул. Новосибірська 78 загальноміський цвинтар

Братська могила підпільників і партизан.Місце розташування: вул. Новосибірська, 78, загальноміський цвинтар.

Коротка історична довідка:
В листопаді 1942 року створилася партизанська група під керівництвом Олексієва П.С. – командира Червоної Армії, який вийшов з оточення. Члени групи проводили розвідку дислокацій вражих підрозділів і техніки, передавали усі свіжі відомості радянському командуванню. Група влаштовувала диверсії на заводах і транспорті, мала таємний склад зброї на квартирі Мураховського П.І.. На перегоні Скотувата-Фенольна група підірвала ворожий потяг з технікою.
У 1954 році на братський могилі підпільників та партизан був встановлений пам'ятник.

13 вул. Сечкіна 149 загальноміський цвинтар

Група могила радянських воїнів Південно-Західного фронту. Місце розташування:вул. Сечкіна, 149, загальноміський цвинтар.

Коротка історична довідка:
162 радянських воїна (прізвища трьох невідомі), які загинули під час боїв за визволення міста і померлі від ран у шпиталях, поховані разом в одній братській могилі.
6 травня 1954 року, напередодні Дня Перемоги, на могилі встановлений пам’ятник. У 1985 році реконструйований.

14 вул

Братська могила мирних громадян. Місце розташування: вул. Олекси Тихого, 516 (Сергієвська балка).

Коротка історична довідка:
29 жовтня 1941 року нацистські загарбники захопили Костянтинiвку. За 22 місяця окупації у Сергієвській балці під Кіндратівкою були розстріляні сотні мирних жителів, серед яких було багато єврейського населення.
За свідченнями старожилів кількість похованих жертв доходила до десяти тисяч осіб.
У 1947 році на братській могилі був встановлений пам’ятник на честь загиблих мирних громадян.

 15 вул. Інженерна сквер Металург

Пам’ятник воїнам-землякам. Місце розташування: вул. Інженерна, сквер «Металург».

Коротка історична довідка:
Колектив Костянтинівського металургійного заводу в 1969 році вирішив увічнити пам’ять загиблих на фронтах Другої світової війни трудящих міста.
4 вересня 1969 року, напередодні дня визволення міста від німецько-нацистських загарбників, в заводському парку був відкритий пам’ятник.
Пам’ятник встановлений за ініціативою трудящих металургійного заводу, Костянтинівської міської ради депутатів і військового комісаріату.
Архітектурна і художня частини пам’ятника розроблені проектно - конструкторським бюро заводу.

 16 вул. Шмидта 1 площа біля заводу

Пам’ятник воїнам-землякам, заводчанам. Місце розташування: вул. Шмидта, 1, площа біля заводу.

Коротка історична довідка:
Всього з урахуванням призову 1939 і 1940 років Костянтинівка дала фронту у перші місяці війни більше 12 тис. бійців – чисельність однієї стрілецької дивізії.
Більше 20 тис. костянтинівців були мобілізовані на фронти Другої світової.
Більше 8500 костянтинівців не повернулись.
Більше 12 тис. костянтинівців нагороджені відзнаками за героїзм, мужність та відвагу і 260 з них – робітники хімічного заводу. Найвищої відзнаки звання Героя Радянського Союзу були удостоєні двоє робітників - апаратник Іван Степанович Заклюка і електрослюсар Олександр Кирилович Сєчкін.
У 1985 році до 30-річчя Перемоги на площі біля центральної прохідної хімічного заводу встановлений пам’ятник 82-м воїнам-заводчанам загиблим в боях у 1941-1945 роках. Серед них є ім’я Сєчкіна О.К.

 17 пл. Перемоги 311

Пам’ятник воїнам-визволителям. Місце розташування: пл. Перемоги, 3.

Коротка історична довідка:
У 1975 році, в дні святкування 30-річчя Перемоги, на честь воїнів-визволителів за рішенням міськвиконкому був споруджений пам'ятник.