У першу річницю загибелі низько схиляємо голови перед подвигом нашого земляка – Федора Миколайовича Сосницького

У першу річницю загибелі низько схиляємо голови перед подвигом нашого земляка – Федора Миколайовича Сосницького, мужнього Захисника, який віддав життя за свободу й незалежність України.
Федір народився 30 вересня 1979 року на Харківщині. З юних років був активним, наполегливим, захоплювався музикою та спортом. Згодом пов’язав своє життя з Костянтинівкою: тут створив родину, виховував доньку, працював, був небайдужим до життя громади, долучався до громадських ініціатив і розвитку духовного життя міста.
Ще у 2014 році добровольцем став на захист України.
З початком повномасштабного вторгнення знову без вагань став до лав оборонців.  Служив у 109-й окремій бригаді територіальної оборони, був командиром мінометної обслуги. Побратими згадують його як мужнього, надійного воїна, людину великого серця і душу підрозділу.
5 травня 2025 року Федір загинув під час виконання бойового завдання на Торецькому напрямку. На позицію прилетіла ворожа ракета. Важко поранений, Федір встиг доповісти по рації й до останнього залишався вірним присязі. Його серце зупинилося. Лише за кілька днів тіло вдалося повернути. Родина втратила частину серця, Україна – справжнього воїна.
Йому навіки 45.
У Федора залишилася дружина та донька. Світла пам’ять про нього житиме в серцях рідних, близьких і побратимів.
Поховали Захисника на Лісовому кладовищі міста Києва.
Ім’я Федора Сосницького назавжди вписане в історію боротьби України за незалежність і в літопис Костянтинівської громади.
Пам’ятаємо і шануємо Героїв, які віддали життя за Україну.