#Донеччани_державотворці

Василь Андрійович Гайворонський – псевдо Гайдарівський.
Народився 14 січня 1906 року у селищі Костянтинівка Бахмутського повіту Катеринославської губернії, нині місто Костянтинівка, Краматорського району Донецької обл., Україна.
Український письменник, творчість якого почалася у Костянтинівці на початку 20-х років ХХ ст., член літературної спілки «Забой», «Всеукраїнської спілки пролетарських письменників» та Об’єднання українських письменників «Слово».
Акценти в творчості Василя Гайворонського близькі нашим сучасникам – зачарованість краєвидами Донбасу, повага до людини трудівника. У його творі «Заячий пастух» наш промисловий регіон постає не лише як місце трудових перемог, але й як чудова казка про наш край.
Його твори друкувались у журналі «Літературний Донбас», «Забой» та іншій періодиці. Багато оповідань було надруковано у еміграційній періодиці. Він є автором оповідань і новел «Пугачівська рудня» (1933), «Ще одне кохання» (1946), «А світ такий гарний» (1962), «Заячий пастух» (1962), «Сенсація знічев'я» (1963), «Циркачка» (1986).
Твори Василя Гайворонського запропоновані для вивчення у 5-11-х класах в межах шкільного предмету «Література рідного краю».