Костянтинівка. Скляна легенда, народжена людьми

 

У 1895 році в далекому Брюсселі кілька бельгійських родин – Ламбери, Нобле, Сізеле – вирішили побудувати заводи серед Донецького степу. Вони купили землю біля станції Костянтинівка, і вже за три роки тут стали до ладу три гіганти: скляний, пляшковий і хімічний заводи.
Скло варили у величезних печах-басейнах. Склороби вручну видували «халяви» – довгі скляні циліндри, з яких потім розгортали тонкі листи прозорого скла. Пляшки видували майстри-склодуви. Хімічний завод виробляв сульфат і кислоти, без яких скло просто не народилося б.
Уже на початку ХХ століття костянтинівське скло вважали одним із найкращих – біле, чисте, рівномірне. Пляшки з маркою «Два дзвони» роз’їжджалися по всій країні і за кордон. На заводах працювали тисячі людей. Бельгійські підприємці привезли інженерів, а місцеві жителі навчилися складної склодувної справи. Маленькі заводські селища-колонки розросталися, перетворюючись на міські райони.
Так народжувалася Костянтинівка.
Заводи пережили революційні події, Другу світову війну, руйнування та відбудову. І щоразу люди повертали їх до життя: відновлювали виробництво, освоювали нові технології, нарощували потужності. У 1960–1980-х роках масштаби виробництва вражали: сотні мільйонів пляшок і мільйони квадратних метрів скла щороку. Костянтинівку називали «скляною столицею – Склоградом».
За цифрами завжди стояли люди: ті, хто стояв біля печей у спеку; ті, хто під час війни рятував обладнання; ті, хто після відбудови знову запалював печі; ті, хто створював при заводах театри, оркестри, гуртки й Палаци культури.
Сьогодні російські ракети й бомби перетворили наше місто на руїни. Заводи мовчать. Вулиці порожні. Але Костянтинівка не зникла. Бо місто – це не просто стіни.
Костянтинівка – це люди, які її будували, працювали на її підприємствах, любили своє місто, жили тут, народжували й ростили дітей.
І поки ми пам’ятаємо нашу рідну Костянтинівку – місто живе.

Костянтинівська міська територіальна громада, ситуація станом на 09.09.2026

Костянтинівська громада відноситься до переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення активних бойових дій. Щодня населені пункти нашої громади знаходяться у зоні високого ризику обстрілів зі сторони російських окупантів.
Місто Костянтинівка протягом доби перебувало під постійними щільними ворожими обстрілами та дроновими атаками.
Ворожих обстрілів також зазнають села Олександро Шультине, Іванопілля, Новодмитрівка, Стінки, Молочарка, Іжевка, Віролюбівка, Білокузьминівка, Червоне, Миколаївка, Майське, Маркове, Попасне, Подільське, Безім’яне, Клинове, Федорівка.
Руйнувань зазнає критична та житлова інфраструктура міста та сел громади. Провести огляд місць події, зафіксувати кількість обстрілів та руйнувань не надається можливим через вкрай складну безпекову ситуацію та наближеність до ЛБЗ

У Центрі підтримки «SVOIПоруч Костянтинівка» в Олександрії продовжують діяти дні цифрової грамотності.

У межах розширення мережі підтримки мешканців Костянтинівської міської територіальної громади, які вимушено залишили власні домівки, у Центрі «SVOIпоруч» у місті Олександрія системно проходять Дні цифрової грамотності.
Сучасний світ вимагає від кожного вміння орієнтуватися в цифровому просторі. Подання заяв на компенсацію, запис у електронні черги, користування застосунком «Дія», оформлення соціальних виплат чи електронних послуг - для багатьох ці процедури можуть здаватися складними. Мета занять у Центрі - зробити цифрові сервіси доступними, зрозумілими та безпечними для кожного відвідувача.

🤝 «SVOIПоруч Костянтинівка» — ми поруч, щоб допомогти розібратися, підтримати та знайти рішення.
Звертайтеся за телефоном:
📞 +380 50 174 28 98

#SVOIпоручКостянтинівка

Робота комісій триває: мешканці громади отримують житлові сертифікати

💙💛 SVOІпоруч - поруч із можливостями для нового старту!