До уваги органів місцевого самоврядування!
Згідно з повноваженнями, наданими органам місцевого самоврядування
пунктом 12.3 статті 12 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), сільські,
селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про
встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих
податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому
планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та
про внесення змін до таких рішень.
Інформація щодо прийнятих рішень відповідно до вимог підпункту 12.3.3
пункту 12.3 статті 12 Кодексу надається до контролюючих органів щороку не
пізніше 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується
застосовування встановлених місцевих податків та/або зборів та податкових пільг
зі сплати місцевих податків та/або зборів.
Згідно з підпунктом 12.3.3 пункту 12.3 статті 12 Кодексу зведена інформація
про розмір та дату встановлення ставок місцевих податків та/або зборів на
відповідних територіях, а також про встановлені на відповідних територіях
податкові пільги оприлюднюється центральним органом виконавчої влади, що
реалізує державну податкову політику (ДПС), не пізніше 25 вересня поточного
року на своєму офіційному веб-сайті.
Звертаємо увагу на те, що згідно з пунктом 12.5 статті 12 Кодексу платники
місцевих податків та зборів при визначенні своїх податкових зобов’язань можуть
використовувати зведену інформацію, розміщену на офіційному веб-сайті ДПС.
Такі платники звільняються від відповідальності у разі, якщо у зведеній
інформації, розміщеній на офіційному веб-сайті, виявлено помилку, що містить
розбіжності між даними контролюючих органів та даними офіційно
оприлюдненого рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів або
про внесення змін до таких рішень.
Зазначаємо, що справляння податків і зборів здійснюється відповідно до
вимог податкового законодавства. Складовою частиною податкового
законодавства є рішення органів місцевого самоврядування з питань місцевих
податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими Кодексом, офіційно
оприлюднене рішення є нормативно-правовим актом з питань оподаткування
місцевими податками та зборами (стаття 3, пункт 12.5 статті 12 Кодексу).
Для визначення податкових зобов’язань з місцевих податків і зборів
платники мають застосовувати податкові ставки, визначені рішеннями органів
місцевого самоврядування.
Використання платниками зведеної інформації щодо податкових ставок з
місцевих податків і зборів, розміщеної на офіційному веб-порталі ДПС,
запроваджено для спрощення та зручності платників.
З метою упередження можливості неправильного застосування платниками
місцевих податків і зборів податкових ставок звертаємося до органів місцевого
самоврядування з проханням здійснити заходи щодо перевірки достовірності
даних зведеної інформації, розміщеної на офіційному веб-порталі ДПС, з даними
прийнятих рішень.
Про виявлені розбіжності просимо повідомляти контролюючі органи.
До уваги платників! Не пізніше 14 червня подайте заяву про перехід на спрощену систему оподаткування з ІІІ кварталу 2024 року
Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області нагадує, що платники можуть прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий перехід на спрощену систему оподаткування можна здійснити один раз протягом календарного року.
Крім того, перехід на спрощену систему оподаткування суб’єктом господарювання може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України. Тож, разом із заявою платник надає розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених гл.1 розд. XIV ПКУ. Порядок розрахунку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.
Землекористувачі Донеччини сплатили до бюджету більше 186 млн гривень
За п`ять місяців 2024 року власники та орендарі земельних ділянок – юридичні і фізичні особи Донеччини сплатили до місцевих бюджетів області 186,4 млн грн земельного податку.
Сплата земельного податку є важливою складовою сталого розвитку суспільства – вона забезпечує необхідні фінансові ресурси для місцевих бюджетів, сприяє ефективному використанню земельних ресурсів, підтримує соціальну справедливість та екологічну стійкість, а також допомагає регулювати ринок землі. Важливо, щоб цей податок був справедливим та прозорим, а його використання – ефективним та цільовим.
Переважну частину надходжень отримано від юридичних осіб, які перерахували 165,3 млн грн земельного податку та орендної плати за землі державної та комунальної власності. В свою чергу, фізичні особи перерахували 21,1 млн гривень.
Щодо визначення податкової адреси ФОПа – платника єдиного податку (першої – третьої груп)
Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області нагадує, що державна реєстрація фізичної особи – підприємця (крім тих, що набули статусу електронного резидента (е-резидента) проводиться відповідно до норм Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (із змінами) (далі – Закон № 755).
В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) містяться, зокрема, відомості про місцезнаходження фізичної особи – підприємця (адреса місця проживання, за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою – підприємцем) (п. 5 частини четвертої ст. 9 Закону № 755).
Згідно з п. 65.1 ст. 65 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) взяття на облік фізичних осіб – підприємців (крім тих, що набули статусу електронного резидента (е-резидента) у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з ЄДР (крім тих, що набули статусу електронного резидента (е-резидента)), наданих державним реєстратором згідно із Законом № 755.
Взяття на облік здійснюється без подання будь-яких документів, у т.ч. документів, якими підтверджується місце проживання такої фізичної особи.
При цьому п. 45.1 ст. 45 ПКУ визначено, що податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку, встановлені главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV «Спеціальні режими оподаткування» ПКУ (п. 291.1 ст. 291 ПКУ).
Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (абзац перший п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
Суб’єкт господарювання може заявити про обрання спрощеної системи оподаткування під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця, державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу або про фізичну особу - підприємця, що містяться в ЄДР. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом № 755 (абзац шостий п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
Сплата єдиного податку платниками першої – третьої груп (крім електронних резидентів (е-резидентів)) здійснюється за місцем податкової адреси (п. 295.4 ст. 295 ПКУ).
Податкова декларація подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси (п. 296.4 ст. 296 ПКУ).
Таким чином, податковою адресою фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку (першої – третьої груп) визнається адреса її місцезнаходження (адреса місця проживання, за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою – підприємцем) зазначена в ЄДР, за якою вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Про податкову знижку на оренду житла внутрішньо переміщеної особи
Шановні платники! Головного управління ДПС у Донецькій області нагадує, що порядок та підстави нарахування податкової знижки регламентуються ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п.п. 166.1.2 п. 166.1 якої підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з Декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в Декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.
Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до цього Кодексу та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Відповідно до ст. 4 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» із змінами та доповненнями факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
При цьому, такі особи зобов’язані інформувати контролюючі органи про зміну даних, зокрема, щодо адреси реєстрації місця проживання відповідно паспортного документа та адреси фактичного місця проживання/перебування відповідно інформації, зазначеної в довідці, шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР.
Таким чином, платник податків – внутрішньо переміщена особа подає Декларацію до контролюючого органу, до якого подано зазначені вище документи та в якому перебуває на обліку (п. 49.1 ст. 49 ПКУ).
Основні положення, що регулюють правовідносини за договором найму (оренди) житла, встановлені у главі 59 «Найм (оренда) житла» Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ). Вимоги глави 59 ЦКУ стосуються договорів найму (оренди) приміщень, які мають чітко визначене цільове призначення – для проживання.
Згідно з ст. 810 глави 59 ЦКУ за договором найму (оренди) житла одна сторона – власник житла передає або зобов’язується передати другій стороні житло для проживання у ньому на певний строк за плату.
Розмір плати за найм житла встановлюється у договорі найму житла (п. 1 ст. 820 ЦКУ).
Статтею 811 глави 59 ЦКУ визначено, що договір найму житла укладається у письмовій формі.
Наявність саме цивільно-правового договору є необхідною умовою для того, щоб відповідна операція вважалася орендною операцією для підтвердження здачі житла в оренду.
Зважаючи на те, що п.п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ визначено умови для отримання податкової знижки, то платник має подати заяву в довільній формі, в якій зазначається, що він та/або члени його сім’ї першого ступеня споріднення:
- не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України;
- не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.
З метою перевірки зазначеної інформації у заяві мають міститись відомості, які дозволяють ідентифікувати членів сім’ї (прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті)).
Таким чином, для отримання податкової знижки на суму коштів, сплачених у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), платник податку – внутрішньо переміщена особа має подати до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку, Декларацію:
- копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
- копію договору оренди житла;
- копії платіжних та розрахункових документів, що підтверджують факт сплати (крім електронних розрахункових документів);
- заяву, в якій зазначені відомості щодо відсутності умов, які не дають право на отримання податкової знижки згідно з нормами законодавства.