Щодо обов’язкових реквізитів електронних платіжних засобів – платіжних карток у чеках, сформованих РРО чи ПРРО


Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області інформує, що відповідно до п. 13 ст. 1 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-ІХ «Про платіжні послуги» (далі – Закон № 1591) електронний платіжний засіб – це платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.
Зокрема, форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13 (далі – Положення № 13).
Пунктом 2 розділу ІІ Положення № 13 визначено обов'язкові реквізити, які має містити фіскальний чек. Наголошуємо, що Положення № 13 однаково розповсюджує свою дію як на розрахункові документи, що створюються РРО, так і ПРРО.
Водночас, відповідно до п. 4 розділу ІІ Положення № 13, рядки 11 – 18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків лише з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) та платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій, незалежно від його виду (РРО чи ПРРО) або сфери призначення.
Законодавcтвом не встановлено обов’язку з’єднувати або поєднувати РРО/ПРРО та POS-термінали.
Принципово важливим є факт, що платіжні сервіси також приймають платіжні інструкції користувачів на виконання платіжних операцій, з використанням банківських (платіжних) карток, у межах надання платіжних послуг, як окремого виду господарської діяльності, тa забезпечують розпорядження покупця щодо переказу коштів зі свого рахунку і без використання платіжних терміналів.
Враховуючи вищевикладене, повідомляємо, що у разі проведення розрахунків за допомогою сервісу еквайрингу без використання платіжного терміналу, відсутні обставини, що супроводжують обов’язок друкувати рядки 11 – 18 фіскального чека, а удосконалення програмного забезпечення РРО/ПРРО та/або наявність можливості зазначати такі реквізити методом введення вручну, не призводить до виникнення обов’язку друкувати рядки 11 – 18 фіскального чека при створенні кожного розрахункового документа.

#РазомПереможемо
#ВсеБудеУкраїна

Майже 60 млн грн єдиного податку надійшло від аграріїв Донеччини

 

Агрокліматичні умови Донецького регіону дозволяють вирощувати практично всі сільськогосподарські культури, які поширені в степовій зоні України та сприяють одержанню високих врожаїв. Головні напрями – вирощування зернових і технічних культур, таких як озима пшениця, ріпак, соняшник, картопля, кукурудза та інші овочеві і баштанні культури.
За 9 місяців 2023 року місцеві бюджети Донеччини отримали від аграріїв області 59,8 млн гривень єдиного податку.
Єдиний податок від платників четвертої групи спрощеної системи оподаткування та самостійно задекларовані податки від обробки сільськогосподарських земель і паїв стовідсотково зараховуються до загального фонду місцевих бюджетів Донеччини, тобто, до скарбниць громад, де працюють та сплачують податки такі сільгоспвиробники.

#РазомПереможемо
#ВсеБудеУкраїна

Надходження держбюджету Донеччини за 9 місяців поточного року склали майже 4 млрд гривень

 

За результатами роботи протягом січня-вересня 2023 року фахівцями податкової служби Донеччини забезпечено надходження до державного бюджету країни у сумі 3,9 млрд гривень.
У розрізі податків традиційно найбільший відсоток, а це 71 % загального держфонду, займає податок та збір на доходи фізичних осіб – 2,8 млрд гривень.
Іншими значними податками є податок на додану вартість – 708,9 млн грн та податок на прибуток – 168,3 млн гривень.
Сьогодні сумлінна сплата податків бізнесом Донеччини є однією з найважливіших умов на шляху до нашої Перемоги. Разом переможемо!

#ВсеБудеУкраїна

Оподаткування гуманітарної допомоги внутрішньо переміщеним особам від благодійників - резидентів


Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області інформує: п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу України ( далі – Кодекс) визначено, що не включається до оподатковуваного доходу благодійна допомога, що надається згідно з п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу:
а) у будь-якій сумі (вартості), що надається, зокрема:
платникам податку, визначеним, абзацами третім - п'ятим підпункту «а», абзацами третім і четвертим п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, як допомога на лікування та медичне обслуговування (обстеження, діагностику), у тому числі – для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування, забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення;
б) у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, – на відновлення втраченого майна, на житлові, соціальні і побутові потреби та на інші потреби згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, що виникли у платників податку, визначених п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу. Якщо загальна сума отриманої благодійної допомоги протягом звітного (податкового) року перевищує зазначений граничний розмір, сума перевищення над таким розміром оподатковується за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 Кодексу, і платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням сум благодійної допомоги.
При цьому постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 653 затверджено перелік потреб, сума благодійної допомоги для задоволення яких не включається до оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб.
Тимчасово, починаючи з дати введення в Україні воєнного стану до його припинення або скасування положення абзацу четвертого п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу застосовуються з урахуванням такої особливості: до визначення в установленому Кабінетом Міністрів України порядку Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, статус фізичних осіб – платників податку, які отримують благодійну допомогу, виплачену (надану) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, у порядку, визначеному Законом України від 5 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (далі – Закон № 5073), визначається самостійно надавачами благодійної допомоги (п. 25 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).
Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» визначено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Так, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, із змінами, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Враховуючи викладене, якщо дохід у вигляді благодійної допомоги, виплачується (надається) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, в порядку, визначеному Законом № 5073, або у порядку, визначеному Законом № 5073, на користь фізичних осіб, які зазначені у абзацах четвертому та п’ятому п.п. «а», абзаці четвертому «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, то сума такої допомоги не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, за умов дотримання вимог, визначених п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Кодексу та п. 25 і п. 26 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

#РазомПереможемо
#ВсеБудеУкраїна

Реалізація пального на АЗС: особливості застосування РРО


Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області нагадує, що правові відносини у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних РРО (далі – ПРРО) встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).
Пунктами 1, 2 та 3 ст. 3 Закону № 265 передбачено, зокрема, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів;
надавати особі, яка отримує послугу або відмовляється від неї, при отриманні послуг в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції;
застосовувати РРО, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр РРО), та/або ПРРО з додержанням встановленого порядку їх застосування.
Використання ПРРО при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється.
Згідно з ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», роздрібна торгівля пальним – це діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції / газонаповнювальної станції /газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів.
Відповідно до п. 3 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1442 із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 1442) торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій (далі – АЗС), автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів.
Розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов’язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару (п. 9 Постанови № 1442).
При цьому, для реалізації пального на АЗС використовуються спеціалізовані електронні контрольно-касові апарати, які включені до окремого розділу Реєстру РРО.
Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання при реалізації пального на АЗС зобов’язаний проводити такі розрахункові операції через РРО та в обов’язковому порядку надавати споживачу розрахунковий документ встановленої форми і змісту на повну суму проведеної операції з використанням режиму програмування та із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності, найменування, ціни та обліку кількості.

#РазомПереможемо
#ВсеБудеУкраїна