За спеціальне використання води підприємства Донеччини сплатили майже 12 млн гривень

 

За дев’ять місяців 2023 року платники рентної плати за спеціальне використання води Донецької області перерахували до бюджетів всіх рівнів 11,7 млн грн, у тому числі до держбюджету – 6,4 млн грн, до місцевих – 5,3 млн гривень.
Головне управління ДПС у Донецькій області нагадує, що платниками рентної плати за спеціальне використання води є, зокрема, первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів.
Об’єктом оподаткування рентною платою є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі.

#РазомПереможемо
#ВсеБудеУкраїна
v

Іпотечний житловий кредит: право на податкову знижку


Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області нагадує, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених Податковим кодексом України (далі – Кодекс) (п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Тобто, податкова знижка – це документально підтверджена сума витрат, на яку зменшується оподатковуваний дохід у вигляді заробітної плати, в результаті чого з бюджету повертається частина сплаченого податку на доходи фізичних осіб.
Основні умови для отримання податкової знижки.
1. Податкова знижка може бути надана виключно резиденту України, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку.
2. Скористатися правом на нарахування податкової знижки можна лише за наслідками звітного податкового року. Таке право не продовжується та не переноситься на наступний рік, якщо громадянин не скористався своїм правом у встановлений строк.
3. Отримання доходу у вигляді заробітної плати. При цьому загальна сума податкової знижки не може перевищувати суми річної заробітної плати у поточному році.
4. Дотримання вимог щодо порядку подачі та заповнення декларацій. Так, декларація подається по 31 грудня включно (а у разі наявності обов’язку з декларування доходів – до 1 травня) наступного за звітним року.
Платник податку має право включити до податкової знижки, зокрема, частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом фактично сплачених протягом звітного податкового року за умови наявності документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, та за умови визнання об’єкта житлової іпотеки як основного місця проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.
Право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно зі ст. 175 Кодексу, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому, зокрема, збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання (п. 175.4 ст. 175 Кодексу).
Звертаємо увагу! Право на податкову знижку має фізична особа –підприємець, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.

#РазомПереможемо
#ВсеБудеУкраїна

Щодо обов’язковості застосування РРО/ПРРО при продажу товарів через Інтернет

 

Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області нагадує про обов’язовість використання суб’єктами господарювання, при здійсненні розрахунків, належним чином зареєстрованих РРО/ПРРО.
Звертаємо увагу, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Щодо обов’язку застосування РРО/ПРРО при продажу товарів через Інтернет, то такі системи ведення обліку не є обов’язковими лише у разі здійснення оплати виключно на поточний рахунок фізичної особи – підприємця (поточний рахунок у форматі ІВАN). У разі здійснення розрахунків в інший спосіб – готівкою, платіжною карткою тощо, застосування РРО або ПРРО є обов’язковим.

#РазомПереможемо
#ВсеБудеУкраїна

Підприємства Донеччини сплатили майже 85 млн грн екоподатку


Екологічний податок є основним джерелом фінансування заходів, спрямованих на мінімізацію негативного впливу господарської діяльності та раціональне використання природних ресурсів.
Так, за 3 квартали поточного року платники податків Донецької області перерахували до бюджетів всіх рівнів 84,6 млн грн екологічного податку.
Донецька область тісно пов’язана з виробництвом багатьох бюджетоформуючих галузей промисловості, таких як металургійна, хімічна, енергогенеруюча та машинобудівна. Тому таке важливе адміністрування
екологічного податку і розвиток екологічної свідомості суспільства.
#РазомПереможемо
#ВсеБудеУкраїна

Трансфертне ціноутворення в період воєнного стану

Трансфертне ціноутворення в період воєнного стану:
особливості справляння податків

Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області інформує про права та обов’язки платників податків та контролюючих органів з питань контролю за трансфертним ціноутворенням.
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу (зміни внесені Законом від № 2260). Для платників законодавчі зміни передбачають особливості справляння податків у таких ситуаціях:
- у платника відсутня можливість своєчасно виконати податковий обов’язок – звільнено від відповідальності, проте зобов’язано виконати такий обов’язок протягом 6 місяців після припинення або скасування воєнного стану;
- платник має можливість своєчасно виконувати податковий обов’язок – звільнено від відповідальності за несвоєчасне виконання таких зобов’язань, граничний термін виконання яких припадає на період з 24.02.2022 до 26.05.2022 за умови реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20.07.2022 року та сплати податків та зборів не пізніше 31.07.2022 року;
- у платника відновилась можливість виконувати свої податкові обов’язки, термін виконання яких припадає на період з 24.02.2022 до дня відновлення можливості – звільнено від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, за умови реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого місяця наступного за місяцем відновлення таких можливостей.

Звертаємо увагу, що підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків здійснюється за окремим Порядком, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за № 967/38303.
Також, відповідно до вимог п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID – 19), штрафні санкції не застосовуються (за винятком виключень, до яких не належать питання, пов’язані з трансфертним ціноутворенням).
Нормою абзацу вісімнадцятого підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, що діяла до 01.08.2023, було визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу (вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс- мажору)), що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID – 19), не застосовуються.
Отже, тимчасово, на період дії воєнного стану, починаючи з 27.05.2022, превалюють норми в частині звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання платником податків податкових обов’язків у випадках та за умов, передбачених пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу. Тому, норма пункту 521 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних санкцій на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19) не застосовується з 27.05.2022 на період дії воєнного стану.
Разом з тим, відповідно до абзацу першого підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім, зокрема, дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтею 39 та 392, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків (абзац другий п.п.69.9 п.69 підр.10 розд.ХХ із змінами, внесеними згідно із Законом №2719-IX від 03.11.2022).
З 1 серпня 2023 року Законом від 30.06.2023 №3219-ІХ продовжено можливість проведення перевірок під час дії воєнного стану (підпункт 69.21 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, зокрема, з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 (у частині документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано інформацію, що свідчить про порушення податкового законодавства з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України, 78.1.2 (у частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7, 78.1.12, 78.1.14 - 78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.
Також, з 1 серпня 2023 року відновлено перебіг строків, установлених ПКУ, які були зупинено Законом України від 15.03.2022 № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19).
Крім того, відповідно до підпункту 69.38 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов'язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, та пені.

#РазомПереможемо
#ВсеБудеУкраїна