Мешканці Донеччини сплатили більше 11 млрд гривень ПДФО

 

За січень-вересень 2023 року від мешканців Донецького регіону до зведеного бюджету країни надійшло 11,1 млрд грн податку та збору на доходи фізичних осіб.
П’яту частину сплаченого ПДФО, а саме 2,8 млрд грн, спрямовано до Державного бюджету країни.
Решту коштів, а саме 8,3 млрд грн, спрямовано до місцевих бюджетів області для фінансування потреб громад.
Нагадаємо, податок з доходів фізичних осіб безпосередньо залежить від розміру заробітної плати, яку офіційно отримують працевлаштовані працівники.
Головне управління ДПС у Донецькій області акцентує увагу, що цьогорічні перерахування ПДФО, як ніколи, актуальні під час воєнного стану – адже саме вони є основою фінансування соціальних програм та підтримки найбільш незахищених верств населення.

#РазомПереможемо
#ВсеБудеУкраїна

Підприємства Донеччини сплатили більше 212 млн грн податку на прибуток

 

Упродовж трьох кварталів 2023 року суб’єкти господарювання Донецької області сплатили до зведеного бюджету України 212,2 млн грн податку на прибуток підприємств.
З них до держбюджету надійшло 168,3 млн грн, натомість до місцевих бюджетів сплачено 43,9 млн гривень.
Зараз економічний фронт країни тримається, в першу чергу, саме на сумлінних представниках бізнесу, тому щиро дякуємо всім платникам за активну громадянську позицію, розуміння та підтримку держави!

#РазомПереможемо
#ВсеБудеУкраїна

Закон №3219: особливості нарахування штрафних санкцій і пені за порушення законодавства про ЄСВ з 1 серпня 2023 року

 


Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області продовжує серію інформаційних роз’яснень найактуальніших питань для платників податків згідно з Законом України від 30 червня 2023 року №3219-ІХ «Про внесення змін до податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219).
Законом № 3219 внесено зміни до Закону № 2464-IX, зокрема, викладено у новій редакції пункти розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення»:
- п. 9-21, а саме - тимчасово, за порушення вчинені у період з початку дії воєнного стану на території України до 1 серпня 2023 року, штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 цього Закону, не застосовують;
- п. 9-22, а саме - тимчасово, на період з початку дії воєнного стану на території України до 1 серпня 2023 року платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за цей період підлягає списанню.
Таким чином, контролюючими органами не застосовуються штрафні санкції та пеня за порушення законодавства про єдиний внесок починаючи з 24.02.2022 по 31.07.2023 на підставі зазначених пунктів.
При цьому, незмінними залишились положення пункту 9-19 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, згідно з якими за платниками єдиного внеску, зазначеними в пунктах 4, 5 та 5 і частини першої статті 4 Закону № 2464, залишилось право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе з 1 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану та не подавати розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації за період, в якому відповідно до абзацу першого пункту 9-19 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався.
Проте до платників єдиного внеску, зазначених в пунктах 4,5 та 5 і частини першої статті 4 Закону № 2464, які обчислять і нарахують єдиний внесок та подадуть до контролюючого органу звітність, що містить інформацію щодо сум нарахованого єдиного внеску, та при цьому не сплатять самостійно визначені зобов'язання, з 01.08.2023 контролюючим органом будуть застосовуватись заходи впливу та стягнення, визначені частиною одинадцятою статті 25 Закону № 2464.
Підсумовуючи викладене, контролюючі органи застосовують штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 Закону № 2464, та пеню за порушення вчинені у період до 01.03.2020 та починаючи з 01.08.2023.
За порушення платниками законодавства про єдиний внесок в період з 01.03.2020 по 31.07.2023 контролюючим органом штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 Закону № 2464, не застосовуються, а пеня нарахована за цей період підлягає списанню.

#РазомПереможемо
#ВсеБудеУкраїна

На Донеччині зареєстровано майже 14 тис. РРО/ПРРО

 

Головне управління ДПС у Донецькій області інформує, що з початку поточного року на Донеччині зареєстровано 2,8 тис. реєстраторів розрахункових операцій, з яких 0,6 тис. РРО та 2,2 тис. ПРРО.
З 9,7 тисяч субʼєктів господарювання - власників касових апаратів найбільший відсоток (90%) складають фізичні особі, це 8719 осіб. Навпроти, юридичні особи складають 961 особу.
З 01 серпня 2023 року в контролюючих органах податкової служби Донеччини 1294 представниками бізнесу зареєстровано 1074 ПРРО та 201 суб’єктом господарювання - 283 РРО.
Усього на Донеччині зареєстровано 13,8 тис. РРО та ПРРО.
Податкова служба Донеччини нагадує, що у зв’язку із прийняттям Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» відновлено відповідальність за порушення порядку здійснення розрахунків за товари (послуги).

Трансфертне ціноутворення в період воєнного стану

Трансфертне ціноутворення в період воєнного стану:
основні поняття та визначення

Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області надає роз’яснення актуальних питань для платників податків з питань контролю за трансфертним ціноутворенням (далі – ТЦ) з метою забезпечення взаємодії між платниками податків та ДПС.
Відповідно до вимог п. 39.4. ст. 39 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для податкового контролю з питань ТЦ є такі види звітності та строки її подання:
- звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній - для платників податків, які здійснювали контрольовані операції у 2021 році, - строк подання звіту за 2021 рік – до 1 жовтня 2022 року (пп. 39.4.2. ПКУ);
- звіт про контрольовані операції – для платників податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції; повідомлення про участь у міжнародній групі компаній - для платників податків, які є учасниками відповідної міжнародної групи компаній та у звітному році здійснювали контрольовані операції - строк подання звіту за 2022 рік – до 1 жовтня 2023 року (пп. 39.4.2. ПКУ);
- документація з трансфертного ціноутворення (локальний файл) – на запит ДПС протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту (пп. 39.4.4 ПКУ);
- глобальна документація (майстер - файл) – вперше застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році, подається на запит ДПС протягом 90 календарних днів з дня отримання запиту, але ДПС має право запитати майстер-файл не раніше 12 і не пізніше 36 місяців з дати закінчення фінансового року, встановленого міжнародною групою компаній, до якої належить такий платник податків, а у разі відсутності відомостей про встановлений міжнародною групою компаній фінансовий рік – не раніше 12 місяців і не пізніше 36 місяців після закінчення звітного року (пп. 39.4.7 ПКУ).
- звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній – вперше застосовується щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році, але не раніше ніж у рік, в якому компетентними органами укладено багатосторонню угоду про автоматичний обмін міждержавними звітами (пункт 53 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ);
- звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній - вперше застосовуються щодо фінансового року, встановленого материнською компанією міжнародної групи компаній, який закінчується у період з 1 січня до 31 грудня 2022 року, з дотриманням строку подання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, визначеного підпунктом 39.4.11 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу (пункт 53 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ);
- звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній - вперше застосовуються щодо фінансового року, який розпочинається у період з 1 січня до 31 грудня року, в якому Багатостороння угода CbC набрала чинності щонайменше з однією іноземною юрисдикцією - стороною Багатосторонньої угоди CbC, яка є партнером України щодо автоматичного обміну інформацією. Відповідні звіти за наявності підстав, визначених абзацами четвертим - сьомим підпункту 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, подаються з дотриманням строку подання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, визначеного підпунктом 39.4.11 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу (пункт 53 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).


#РазомПереможемо
#ВсеБудеУкраїна