26.01.2022

Гіг-контракт - нова форма відносин «роботодавець-працівник» в ІТ- галузі

 

В Костянтинівській ДПІ Головного управління ДПС у Донецькій області розповіли про новації у відносинах «роботодавець-працівник» для ІТ кампаній.

 

Законодавче регулювання

Закон України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» від 15.07.2021 № 1667-IX вводить до лексикону ІТ компаній нові поняття - резидент Дія Сіті, гіг-контракт, гіг-спеціаліст:

-  резидент Дія Сіті - юридична особа, яка набула статусу резидента Дія Сіті та згідно з інформацією, що міститься у реєстрі Дія Сіті, перебуває у зазначеному статусі. Резидентом Дія Сіті може бути юридична особа, зареєстрована на території України, яка відповідає певним умовам, встановленим Законом №1667;

- гіг-контракт - цивільно-правовий договір, за яким гіг-спеціаліст зобов’язується виконувати роботи та/або надавати послуги відповідно до завдань резидента Дія Сіті як замовника, а резидент Дія Сіті зобов’язується оплачувати виконані роботи та/або надані послуги і забезпечувати гіг-спеціалісту належні умови для виконання робіт та/або надання послуг, а також соціальні гарантії, передбачені  Законом №1667;

- гіг-спеціаліст - фізична особа, яка за гіг-контрактом є підрядником та/або виконавцем.

Гіг-контракт – симбіоз цивільно-правового та трудового договору

Гіг-контракт є цивільно-правовим договором, який не регулюється нормами трудового законодавства.

«Трудові права» гіг-спеціалістам надає сам Закон №1667: 8-годинний робочий день, право на перерву, право на щорічну 17-денну відпустку, на лікарняні, у тому числі по вагітності і пологах, захист від необґрунтованого звільнення.

Сторони гіг-контракту мають змогу передбачити у ньому певні вимоги та гарантії. Наприкладфункції спеціаліста, розмір винагороди,  способи взаємодії з роботодавцем, норму робочого часу, підстави припинення контракту тощо.

Припинити гіг-контракт можна як за взаємною згодою сторін, так і в односторонньому порядку. Для цього потрібно повідомити іншу сторону принаймні за 30 днів. Роботодавець може зменшити строк повідомлення, сплативши винагороду за аналогічний період. Підставами припинення є закінчення строку гіг-контракту (крім випадків його продовження), втрата компанією статусу резидента Дія City, інші підстави, встановлені контрактом. 

Оподаткування «гіг-винагороди»

Податковий кодекс України також поповнився новими поняттями та статтями щодо оподаткування доходів резидентів Дія Сітя та гіг-спеціалістів.

Винагорода за гіг-контрактом чи заробітна плата за трудовим договором спеціаліста резидента Дія Сіті, що виплачуються на його користь резидентом Дія Сіті та не перевищуєеквівалент 240 тисяч євро за календарний рік за офіційним курсом гривні щодо євро,оподатковується за ставкою 5% (пп.170.141.2. п. 170.141 ст.170 ПКУ). Роботодавець також має утримати 1,5% військового збору.

У разі якщо сума отриманого доходу перевищує 240 тисяч євро, до суми такого перевищення застосовується ставка 18%. Гіг-спеціаліст зобов’язаний відобразити суму такого перевищення у складі загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік та подати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) і самостійно сплатити податок з суми такого перевищення.

Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (ст. 141) регулює сплату єдиного внеску єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі-ЄСВ) за своїх працівників.

За свій рахунок резидент Дія Сіті сплачує єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, який нараховує:

- на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", - у розмірі мінімального страхового внеску (22% від мінімальної заробітної плати);

- на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", - у розмірі мінімального страхового внеску (22% від мінімальної заробітної плати).

Підприємці, що працюють у селі можуть видавати розрахункові квитанції замість фіскальних чеків

Костянтинівські податківці повідомили, що Кабінет Міністрів постановою від 23.12.2021 року № 1359 вніс зміни до постанови від 23.08.2020 року №1336 «Про забезпечення реалізації ст.10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Реєстратори розрахункових операцій можуть не застосовувати підприємці, які працюють на спрощеній системі оподаткування, провадять свою діяльність на території села, та річний дохід яких не перевищує 167 мінімальних заробітних плат на один об’єкт продажу товарів При цьому такі підприємці зобов’язані вести належним чином зареєстровану книгу обліку розрахункових операцій та розрахунковіквитанції.

Постановою №1359 встановлені виключення, коли застосування РРО/ПРРО такими підприємцями є обовязковим

така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;

такими ФОП також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема через інтернет;

сільськими радами та радами ОТГ прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села РРО/ПРРО.

Костянтинівські підприємці обирають програмні РРО

За інформацією Костянтинівської ДПІ Головного управління ДПС у Донецькій області, суб’єкти господарювання Костянтинівської та Іллінівської ТГ вже використовують у своїй діяльності 325 програмних реєстраторів розрахункових операцій, з яких 194 зареєстровано за першу половину січня 2022 року. Класичних РРО зареєстровано - 249, у тому числі 10 у січні 2022 року.  

Нагадуємо, що з 1 січня 2022 року підприємці другої, третьої та четвертої груп мають встановити та використовувати в своїй діяльності реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій.

Звільняються від цього обов’язку латники єдиного податку першої групи. Це підприємці, що здійснюють роздрібну торгівлю на ринках або надають побутові послуги населенню (згідно з переліком, встановленими ПКУ).

З метою уникнення зайвих витрат малого та мікробізнесу (дрібних підприємців), відповідне програмне забезпечення для встановлення ПРРО надається ДПС суб’єктам господарювання безкоштовно. Завантажити програмне забезпечення можна за посиланням: https://tax.gov.ua/baneriy/programni-rro.

За невикористання РРО та/або ПРРО передбачено штрафні санкції. За перше порушення - 100 відсотків вартості проданого товару чи наданих послуг. За кожне наступне порушення – 150 відсотків.

Декларування доходів громадян 2022: оподаткування спадщини

Костянтинівські податківці нагадали, що оподаткування отриманого спадку залежить від ступеня споріднення спадкодавця і спадкоємця, а також відїх резидентського статусу.

З 1 січня 2022 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2021 року.

Якщо в 2021 році ви отримували спадщину, то оподаткування заложитиме від ступеня споріднення спадкодавця і спадкоємця та їх резидентського статусу.

За ставкою 0% оподатковуються об'єкти спадщини, що успадковуються членами сім'ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення. Членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені. Членами сім'ї фізичної особи другого ступеня споріднення вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки

За ставкою 5% оподатковується вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.

Ставка 18% застосовується для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента.

 

 

Одноразове добровільне спецдекларування – головні питання

 

Що ж таке одноразове добровільне декларування?

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених як на території України так за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані за рахунок доходів, що підлягали оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори.

Хто може скористатися одноразовим добровільним декларуванням?

Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання неоподаткованих доходів, і які відповідно до Податкового кодексу України є чи були платниками податків.

Не можуть бути декларантами особи, які за будь-який рік, починаючи з 1 січня 2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до законів у сфері запобігання корупції. Також декларантами не можуть бути особи, які є малолітніми чи неповнолітніми або недієздатними, або є особами, дієздатність яких обмежена і над ними встановлено опіку.

Які є способи подання такої декларації?

Одноразова (спеціальна) добровільна декларація подається безпосередньо декларантом  виключно в електронній формі.

В які терміни потрібно сплатити податки з задекларованих об’єктів оподаткування?

Сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом тридцяти календарних днів з дати подання такої декларації, також до 1 листопада 2023 року та до 1 листопада 2024 року. 

.

Податкова інформує

земельний податок 2022

Контактні дані з питань ПРРО 1

листівка оподаткування 2022

листівка Порядок 496

листівка РРО

Слайд ГУ ДПС

нерухомість 2022

нова мінімалка з 01.01.2022

орендна плата 2022

Порядок № 496: перший запис у формі ведення обліку товарних запасів

Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 затверджено Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі – Порядок № 496) .

Порядок № 496 визначає правила ведення обліку товарних запасів. Вимоги порядку поширюються:
а) на фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) – платників єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють:
- реалізацію технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення;
- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
б) ФОП – платників єдиного податку третьої групи, які зареєстровані платниками ПДВ;
в) ФОП на загальній системі оподаткування, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Пунктом 1 розділу II Порядку № 496 встановлено, що облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів (далі – Форма обліку) інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку. Форма обліку визначена додатком до Порядку № 496.
ФОП, який здійснює діяльність у декількох місцях продажу, веде облік також за кожним окремим місцем продажу на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об'єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід'ємною частиною такого обліку.
Форма обліку ведеться за вибором ФОП у паперовій або в електронній формі та має містити зазначені в довільному порядку дані ФОП: прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки ФОП, податкова адреса, назва та адреса місця продажу (господарського об’єкта) або місця зберігання, в межах якого ведеться облік. Для паперової форми обліку зазначені дані мають міститися на титульному аркуші (п. 2 розділу II Порядку № 496).
Перший запис, що вноситься ФОП до Форми обліку має відображати інформацію про залишки товарів, наявних у такого ФОП на дату набуття ним обов’язку щодо ведення обліку товарних запасів.
Такий запис вноситься до Форми обліку на підставі самостійно складеного ФОП документа щодо опису залишків товарів у такому порядку:
- графа 1 - цифра «1»;
- графа 2 - дата внесення запису;
- графа 3 - опис залишку товарів на початок обліку;
- графа 4 - дата складання опису залишку товарів на початок обліку;
- графа 5 - цифра «1»;
- графа 7 - загальна вартість товару відповідно до опису залишку товарів на початок обліку;
- графи 6, 8, 9 - не заповнюються.
Перший запис про залишки товарів до Форми обліку не вноситься, якщо у ФОП, в яких виникає обов’язок щодо ведення обліку товарних запасів, відсутні залишки товарів на дату виникнення такого обов’язку.

Які відомості відображаються в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації?

Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області нагадує, що з 01 вересня 2021 року стартувало одноразове (спеціальне) добровільне декларування громадянами України активів (розміщених на території України та/або за її межами), які належать їм на правах власності та з яких, відповідно до вимог законодавства та/або міжнародних договорів, не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори.

Підпунктом 6.1 пункту 6 підрозділу 94 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що для цілей підрозділу 94 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) – це декларація, в якій відображається така інформація (дані):
- відомості про декларанта, достатні для його ідентифікації (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або у визначених ПКУ випадках – серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України);
- відомості про об’єкти декларування, визначені пп. «а» п. 4 підрозділу 94 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, в обсязі, достатньому для ідентифікації кожного з них, зокрема, дані про вид, розмір та валюту активу, класифікацію банківських металів.
Для грошових активів фізичної особи, розміщених на рахунках у банках або внесених до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, в Декларації зазначається найменування та інші відомості про банківську або небанківську фінансову установу (код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; якщо така установа є іноземною юридичною особою – зазначається код, присвоєний органом реєстрації юридичних осіб відповідної держави), в якій відкриті відповідні рахунки, на яких зберігаються валютні цінності, або до якої зроблені відповідні внески, та відповідно до законодавства засвідчений документ, що підтверджує наявність задекларованих грошових активів фізичної особи на відповідному рахунку.
Для прав грошової вимоги (у тому числі грошових коштів, позичених декларантом третім особам за договором позики) в Декларації зазначається найменування та інші відомості про юридичну особу – боржника (код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; якщо така установа є іноземною юридичною особою – зазначається код, присвоєний органом реєстрації юридичних осіб відповідної держави, або прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків (або у визначених ПКУ випадках – серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України чи відповідний документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства) фізичної особи – боржника, номер та дата документа, що підтверджує право грошової вимоги.
- відомості про об’єкти декларування, визначені пп. «б» – «е» п. 4 підрозділу 94 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, із зазначенням інформації, що дає змогу їх ідентифікувати, зокрема, про їх місцезнаходження або місце зберігання (крім предметів мистецтва та антикваріату, дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних виробів, банківських металів, які не розміщені на рахунках, пам’ятних банкнот та монет тощо), вид, назву, рік виробництва (випуску) тощо;
- самостійно визначена декларантом у національній валюті база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.
До Декларації декларант зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі місцезнаходження (реєстрації) активу фізичної особи за межами України та/або у разі декларування валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, та прав грошової вимоги, визначених пп. «а» п. 4 підрозділу 94 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
У разі місцезнаходження (реєстрації) інших активів фізичної особи в Україні декларант може додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.
- ставка та сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.
В Декларації не зазначається інформація про джерела одержання (набуття) декларантом об’єктів декларування.
Контролюючому органу забороняється вимагати додаткові документи, крім передбачених п. 6 підрозділу 94 розділу XX «Перехідні положення».
Інформація, що міститься в Декларації, є податковою інформацією.

Програмні РРО: фіскальний чек можна перевірити в Електронному кабінеті


Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області інформує, що з 1 січня 2022 року вступають у дію норми законодавства щодо розширення сфери застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Державна податкова служба України створила та запустила спеціальне безкоштовне програмне забезпечення, яке перетворює будь-який гаджет з Windows або Android на програмний РРО. Також за підтримки EU Public Finance Management Support Programme for Ukraine буде розроблена версія для iOS та веб-версія і суттєво оновиться вже існуюче забезпечення для інших платформ.
Суб’єкт господарювання самостійно вирішує, який вид РРО використовувати – апаратний РРО чи користуватись ПРРО, встановлюючи безкоштовне програмне рішення ДПС. Можна користуватися відповідним API, розміщеним на вебпорталі ДПС, і модифікувати ПРРО під потреби своєї компанії.
Так само підприємець може паралельно використовувати на різних господарських об’єктах РРО та ПРРО.
ПРРО значно спрощує ведення готівкових операцій, адже вся звітність відправляється до ДПС автоматично: за допомогою смартфону зі встановленою спеціальною програмою можна, наприклад, відкрити зміну, внести розмінну монету, формувати чеки та підсумкові звіти (X- та Z-звіти). При цьому кожен створений чек буде реєструватися фіскальним сервером ДПС.
При використанні ПРРО можливо видавати як паперовий, так і електронний чек. Крім того, чек можна перевірити в Електронному кабінеті.