Безпека життєдіяйльності

 

Перелік споруд подвійного призначення, які можуть бути використані для укриття населення у випадку застосування засобів ураження

Безымянный1

Безымянный

 

Якщо горить людина…

Якщо на людині загорівся одяг, треба намагатися якомога швидше погасити вогонь. А зробити це доволі складно, бо від болю вона втрачає контроль над собою, кидається в різні боки, розпалюючи тим самим полум’я. Передусім треба потерпілого зупинити будь-яким способом: крикнути чи повалити на землю. Одяг слід зірвати або погасити, заливши водою (взимку можна засипати снігом). Коли води немає, накиньте на нього якийсь одяг чи щільну тканину, не закриваючи голову, щоб не спричинити опіку дихальних шляхів і отруєння токсичними продуктами горіння. Але ПАМ’ЯТАЙТЕ, що висока температура впливає на шкіру тим сильніше, чим довше й щільніше притиснутий до неї одяг, який тліє.
Якщо під руками нічого такого немає, катайте постраждалого по землі, щоб збити полум’я. Погасивши вогонь, винесіть потерпілого на повітря, обережно, щоб не травмувати обпечену поверхню, розріжте й зніміть залишки одягу.
Допомога при опіках:
• обливайте місця опіків великою кількістю води (15 хв. і більше), будьте обережні, щоб уникнути переохолодження постраждалого, особливо взимку;
• зніміть всі речі з обпеченої ділянки тіла (одежу, пасок, годинник, обручка та інші речі);
• не знімайте одежу чи інші речі, що прилипли, до обпеченої ділянки;
• шкіру навколо опіків потрібно обробити розчином марганцівки або спиртом;
• обгорніть обпечену ділянку свіжою, чистою, гладкою тканиною;
• ні в якому разі не змащуйте опік ні жиром, ні спиртом, ні маслом, ні кремом;
• не проколюйте пухирі;
• якщо опік великий, покладіть потерпілого на землю, якщо це можливо, підніміть і потримайте його ноги;
• до приїзду лікаря дайте потерпілому будь-який знеболювальний засіб, напоїть теплим чаєм і укрийте тепліше, перевіряйте пульс та дихання кожні 10 хв. При шоку терміново дайте 20 крапель настоянки валеріани.
І НЕ ЗАБУВАЙТЕ: за будь-якої ситуації паніка – перший ворог безпеки!

Інформацію підготувала:
завідувач НКП у м. Костянтинівка О.С. Казак

 

 

ЕКСТРЕМАЛЬНІ СИТУАЦІЇ КРИМІНАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ – ЦЕ ДУЖЕ НЕБЕЗПЕЧНО!


Нестабільність суспільно-політичної ситуації в світі та Україні, зростання безробіття, погіршення матеріальних умов життя населення і, як наслідок, зубожіння значної його частини, зниження загальноосвітнього, культурного та духовного рівня суспільства, розмаїття політичних поглядів різних регіонів і областей держави, дуже часто є основними чинниками екстремальних ситуацій кримінального характеру.

Іноді появі уцих явищ сприяє специфіка регіону, області, міста або селища. У зв’язку з цим перед усіма, без винятків, категоріями населення виникає важливе запитання: як вийти зі складної ситуації, що є реальною загрозою здоров’ю людини? Як залишитися живим та не ушкодженим після зустрічі зі злочинцем з палицею, бейсбольною битою, ножем, кастетом чи навіть вогнепальною зброєю.

Значна кількість інформації, яка надходить через засоби масової інформації, про численні правопорушення та нестабільність в державі і суспільстві негативно впливає на психіку людини, породжує у неврівноваженої і не підготовленої людини, особистості відчуття страху та безсилля. Але навпаки поводять себе особи з посиленим відчуттям агресії.

Серед осіб, здатних до нападу, можна виділити такі групи:
• психічно нормальні люди, що знаходяться у нормальному стані і не мають відхилень, але які є нестабільними і не зрілими особами, та які схильні до частої зміни настрою і можуть мати не передбачувану поведінку;
• психічно нормальні люди, що знаходяться у стані алкогольного, наркотичного сп’яніння та такі, які перебувають під дією психотропних препаратів;
• люди з патологічними відхиленнями психіки;
• люди з протилежними політичними поглядами і життєвими переконаннями.

Прикро відмічати, але результатом зміни духовних цінностей і життєвих орієнтирів частини нашого суспільства на даний час є: алкоголізм, наркоманія і захворювання на СНІД.
Крім того, слід зазначити, що не рідко перебування в містах і селищах небезпечніше для людини ніж перебування у місцях дикої природи. Байдужість між людьми, на жаль, стає характерною рисою сьогодення нашого суспільства. Тому, в першу чергу, потрібно покладатися на себе.

Основними гарантіями Вашої безпеки є:
• ведення нормального способу життя;
• виключення випадкових знайомств;
• передбачуваність;
• знання зон і місць підвищеннях кримінальної небезпеки і правил поведінки в них;
• володіння прийомами самозахисту;
• уникнення конфліктних ситуацій;
• уникання місць зборів не санкціонованих мітингів, демонстрацій, зібрань агресивно налаштованого населення.

При самозахисті потрібно враховувати кількість нападників, їх вагову категорію та чим вони озброєні. Якщо не вдається уникнути зіткнення, використовуючи свої фізичні дані та спортивну підготовку, в першу чергу, захищайте голову та область печінки, ставлячи руками захисні блоки. При нападі захищайте своє життя всіма доступними засобами та предметами, не соромлячись кликати на допомогу. Ваші крики можуть почути працівники правоохоронних органів або найбільш свідомі громадяни.

В разі пограбування важливо звернути увагу, що втрачена річ не варта Вашого життя. Втративши річ, або кошти, але врятувавши своє життя, Ви зможете негайно звернутися до правоохоронних органів та надати їм необхідну інформацію і свідчення.

ПАМ’ЯТАЙТЕ, що своєчасно надана інформація по гарячих слідах допоможе правоохоронним органам розкрити злочин!


Інформацію підготувала:
Завідувач НКП у м. Костянтинівка О.С. Казак

 

Січень 2018
ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ НА ЛЬОДУ

Зима – чудова пора відпочинку на льоду. Скількирадощів вона приносить! Забави на ковзанах, лижах, санчатах… Тому усі ми іззадоволеннямзустрічаємоцю пору року, інодізабуваючи про небезпеку, яку можеприховуватилід, а саме тонкий лід.
Щобні з ким не трапилося лиха, потрібнообережноповодитись на льоду. Найбільшнебезпечнакрига – перша та остання, аджетакакригащенадзвичайно тонка, неміцна і не витримуємасинавітьмаленькоїдитини.
Цяінформаціядоситьцікава: лідблакитногокольору – найміцніший, а білого – значнослабший.
Для однієїлюдинибезпечнимвважаєтьсялідсинюватогоабозеленуватоговідтінку, товщиноюбільшою за 7 см.
Для групи людейбезпечним є лідтовщиною не менше, ніж 15 см. При пересуваннідекількох людей по льоду треба йти один за одним навідстані.
При масовомукатанні на ковзанахлідмає бути товщиною не менше, ніж 25 см.
Перш ніжступити на лідводоймища, дізнайся про товщинульодовогопокриву за допомогоюдовгоїзагостреноїпалиці (плішні) чиіншогоподібного предмета, але обов'язково легкого, якийтивільноможештримати в руці.

Ніколи не перевіряйтовщинульоду ударами ніг!
Під час руху по льоду слідкуй за його поверхнею, обходь небезпечні місця та ділянки з кущами і травою. Особливуобережність проявляй у місцяхзішвидкоютечією, джерелами, струмками та теплимистічними водами підприємств. Якщоліднедостатньоміцний, негайнозупинися і повертайся назад тим же шляхом, роблячиперші кроки безвідривувідйогоповерхні.

Спробуємоз'ясувати, щотрапляється з людиною, яка опинилася в холоднійводі.
У людини в крижанійводіперехоплюєдихання, голову нібиздавлюєзалізний обруч, серцескаженоб'ється. Щобзахиститисявід смертоносного холоду, організмвключаєзахист – починаєтьсясильнетремтіння. За рахунокцьогоорганізмзігрівається, але через деякий час і цього тепла стаєнедостатньо. Коли температура шкіризнижується до 30 градусів, тремтінняприпиняється і організмдужешвидкоохолоджується. Диханнястає все рідше, пульс сповільнюється, тискпадає. Смерть людини, щонесподіваноопинилася в холоднійводі, наступаєнайчастіше через шок, щорозвиваєтьсяпротягом перших 5-15 хвилинпіслязанурення у воду абопорушеннядихання.

У випадку, якщоти все ж провалилисяпідлід:
• не піддавайсяпаніці, утримуйся на плаву, уникаючизанурення з головою;
• клич на допомогу;
• намагайсявилізти на лід, широко розкинувши руки, наповзаючи на його край грудьми і почергововитягуючи на поверхню ноги;
• намагайсяякомогаефективнішевикористатисвоєтіло, збільшуючи ним опорнуплощу;
• вибравшись на лід, перекотися і відповзай в той бік, звідкитиприйшов, де міцністьльодувжевідома.

Далітобінеобхіднопереодягнутися. Якщо сухого одягупід руками не виявилось, треба викрутитимокрий і зновуодягнутийого. Щобзігрітися, виконуйбудь-якіфізичнівправи. Можнарозтертися сухою вовняною тканиною, потімнеобхідносховатися в захищеномувідвітрумісці, добре укутатися, по можливостівипитичогосьгарячого.

Звичайно, треба завждинамагатисяврятуватилюдиніжиття, але перш ніжкинутися до того, хтопровалився, тобінеобхідно:
• покликати (якщоцеможливо) на допомогу;
• знайти предмет, якийможнакинутипотерпілому (міцнупалицю, мотузку, власний пояс, шарф, сумку або рюкзак, якщо вони без речей і маютьдовгу, міцнопришиту лямку);
• оцінити, наскільки далеко від берега опинивсяпотерпілий, і чи є можливість без перешкоддістатися до нього.

Якщотивпевнений, щозможеш (чиготовий) врятуватилюдину, то:
• крикни, щотийдеш на допомогу;
• наближайся до ополонкипоповзом, широко розкинувши руки;
• підкладипід себе лижі, дошку, фанеру;
• обговори своїдії з постраждалим (домовся про команду, на яку потужнимривкомтибудешйоготягнути, а він в цей час намагатиметьсявиштовхнутитіло на поверхню);
• не підповзаючи до самого краю ополонки, подай потерпіломупалицю, жердину, лижу, шарф, мотузку, санки,чищосьподібне, і витягнітьйого на лід;
• витягнувшипотерпілого на лід, разом із ним поповзомповертайся назад.

Звичайно, кожний нещасний випадок на льоду є індивідуальним, і розповісти про всі варіанти щодо дій під час порятунку неможливо, але, як показує досвід, найголовніше не панікувати і правильно оцінити обстановку. Отже, будь обережним, не ризикуйсвоїмжиттям! Не виходь на лід без необхідності!

Інформацію підготувала:
Завідувач НКП у м. Костянтинівка О.С. Казак

 

На виконання листа Заступника голови Донецької обласної військово-цивільної адміністрації І.С. Стокоза від 27.03.2017 № 06/16я-0497 «Про забезпечення безпеки населення», Навчально-консультаційний пункт у м. Костянтинівка з метою зменшення соціальної напруги серед населення та організації безпечного відвідування кладовищ під час Великодніх свят та Провідної неділі проводить інформаційно-роз'яснювальну роботу серед мешканців населених пунктів, щодо заходів безпеки, порядку дій та інформування уповноважених органів влади у випадку виявлення вибухонебезпечного предмета або підозрілих предметів, особливо, в період проведення святкових та поминальних заходів.
У випадку виявлення вибухонебезпечного або зовні схожого з ним предмета НЕОБХІДНО:
не панікувати;
терміново повідомити про небезпечну знахідку в поліцію (тел. 102) або ДСНС (тел. 101);
не пересувати предмет;
не обстежити його самостійно;
не користуватися телефоном,
переговорними пристроями або рацією поблизу нього;
не накривати предмет, не засипати і не закопувати;
триматися від нього на достатній відстані;
нікого не підпускати до предмета до прибуття поліції або служби ДСНС;
по можливості, організуйте охорону предмета на безпечній відстані.

ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:
зрушувати з місця, перекочувати, брати в руки вибухонебезпечний предмет;
піднімати, переносити, класти в кишені або сумки;
переміщати предмет у вогнище, розводити багаття над ним або поблизу нього;
закопувати в землю або кидати у водойми;
наступати, наїжджати на предмет;
робити спроби до розібрання або розпилювання;
наносити удари;
надавати будь-які температурні, звукові, електромагнітні впливи на вибуховий предмет;
при виявленні хоча б одного підозрілого предмета, проводити пошук інших вибухонебезпечних предметів;
користуватися запальничками, палити;
збирати і здавати
вибухонебезпечні предмети в якості металобрухту.

ПАМ'ЯТАЙТЕ!
Розмінуванням, знешкодженням або знищенням
вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці – сапери, що допущені до цього виду робіт.
У будь-якому разі при виявленні вибухонебезпечного предмета або предметів підозрілого характеру лише безумовне виконання заходів безпеки є гарантом того, що не станеться випадку каліцтва чи загибелі.

При виявленні вибухонебезпечних предметів негайно повідомте за номером 101 або 102!


Завідувач
Навчально-консультаційного пункту у м. Костянтинівка О.С.Казак

Пам'ятка (інструкція)
для населення щодо профілактики витоку газу
Як виявити витік газу? Існує кілька способів:
1. На око. Можна застосувати мильний розчин. Його наносять на поверхню газових труб. Місце, де мильний міхур починає збільшуватися в розмірах, і є джерелом витоку газу.
2. На слух. У разі сильного витоку газ виривається зі свистом.
3. По запаху. Характерний запах, який виділяє газ, стає сильнішим поблизу місця витоку.
Ніколи не шукайте місце витоку газу за допомогою відкритого полум'я!
При виявленні запаху газу в підвалі, під'їзді, на подвір'ї, на вулиці Ви повинні:
• попередити оточуючих про запобіжні заходи;
• повідомити в аварійну газову службу за телефоном «104» з незагазованого місця;
• вжити заходи щодо виведення людей із зони загазованості;
• запобігти включення і вимикання електроосвітлення, появі відкритого вогню та іскри;
• до прибуття аварійної бригади організувати провітрювання приміщення.

При появі в приміщенні квартири запаху газу Ви зобов'язані:
• негайно припинити користування газовим приладом;
• перекрити кран до приладу і на приладі;
• відчинити вікна або кватирки для провітрювання приміщення;
• викликати аварійну службу газового господарства за телефоном «104» (викликати поза загазованого приміщення);
• не запалювати вогню, не курити;
• не вмикати і не вимикати електроосвітлення і електроприлади;
• не користуватися электродзвонком.

Якщо стався витік з балона зі стиснутим газом, то:
негайно викличте аварійну газову службу за телефоном «104» і разом з сусідами винесіть балон на вулицю, оберігаючи його від ударів. Не підпускайте до балона дітей і накрийте його мокрою щільною тканиною;
як правило, витік виникає на місці з'єднання балона з гнучким шлангом. Якщо не можна винести балон на вулицю, можна тимчасово перекрити витік мокрою ганчіркою. Провітрюйте кухню, не користуйтеся освітленням і електроприладами.

Якщо з'явився вогонь на балоні з газом, то:
• попросіть домашніх або сусідів негайно викликати пожежну службу за телефоном «101» та аварійну газову службу за телефоном «104», видалите всіх з квартири;
• спробуйте закрити кран на балоні, обернувши руки мокрою ганчіркою. Якщо це неможливо (вогонь на прокладці, кран деформований в результаті нагрівання тощо), не задуває полум'я – можливий вибух;
• не намагайтеся виносити або переставляти куди-небудь балон зі стисненим газом, поки він не остудився: від найменшого поштовху він може вибухнути.

Якщо загорівся газ в місці витоку, то:
• негайно видаліть всіх людей з квартири і від сусідів викличте аварійну газову службу за телефоном «104» та пожежну службу за телефоном «101»;
• поки газ горить, небезпеки вибуху немає. Тому ніколи не намагайтеся загасити полум'я, оскільки це призведе до катастрофи: газ і повітря разом утворюють вибухову суміш і при наявності джерела вогню (перегрітий метал, гарячі вуглики, іскри, електродуги) неминучий вибух;
• постарайтеся перекрити подачу газу, стежте за тим, щоб не загорілися розташовані близько від вогню предмети (фіранки, рушник тощо).

Якщо полум'я в пальнику згасло, то:
• не намагайтеся знову запалити його – це призведе до вибуху накопиченого газу. Перекрийте кран подачі газу, відкрийте вікна і провітріть кухню;
• зачекайте, поки пальник охолоне (при необхідності очистіть цого від залишків їжі та жиру, продуйте отвори подачі газу), і потім знову запаліть газ, попередньо закривши вікна і ліквідувавши протяг;
• якщо на кухні накопичилося багато газу, щоб уникнути отруєння намочіть водою хустку, притисніть до обличчя. Дихаючи через неї, увійдіть на кухню і перекрийте кран подачі газу. Якщо це зробити не вдається, негайно евакуюйте всіх сусідів по сходовому майданчику і викличте аварійну газову службу за телефоном «104» та пожежну службу за телефоном «101»;
• надайте допомогу постраждалим від отруєння газом.


Інформацію підготувала:
Завідуюча
Навчально-консультаційним пунктом у м. Костянтинівка О.С. Казак

 

Пам'ятка (інструкція)
для населення щодо профілактики загального переохолодження та відморожень

Під впливом охолодження може розвиватися загальна (переохолодження) і місцева холодова травма (відмороження) або їх поєднання.
Загальним переохолодженням або гіпотермією вважається стан організму, при якому температура внутрішніх органів опускається нижче +35°С. Якщо тіло захищено теплим одягом, переохолодження на повітрі розвивається більш повільно. У той же час, коли одночасно діють волога і сильно охолоджене повітря з вітром, переохолодження розвивається значно швидше.

Є три стадії загального переохолодження:
– Легка – розвивається при зниженні температури тіла до 35-33°С і характеризується загальною втомою, слабкістю, сонливістю. Рухи скуті, мова стає сповільненою, людина окремо вимовляє склади і слова, рідкісний пульс – 60-66 в 1 хв., артеріальний тиск часто помірно підвищений (до 140/100 мм рт. ст.). Постраждалі відзначають спрагу, озноб. Шкіра бліда, мармурового забарвлення, з'являється «гусяча шкіра».
– Середньої тяжкості – розвивається при зниженні температури тіла до 32-29°С. При цьому свідомість угнетено, погляд безглуздий, рухи в суглобах різко обмежені, дихання рідке, поверхневе, скорочення серця урежаются, пульс слабкого наповнення, артеріальний тиск знижений. Шкіра бліда, синюшна, холодна на дотик.
– Тяжка – розвивається при зниженні температури тіла нижче 29°С. Свідомість відсутня, зіниці вузькі, реакція на світло млява або зовсім відсутній. Можуть спостерігатися судоми кінцівок, розпрямити їх вдається з великими труднощами (задубіння). Жувальні м'язи, м'язи черевного преса напружені. Шкірні покриви бліді, синюшні, холодні на дотик. Дихання рідке, поверхневе, переривчасте. Пульс рідкий, слабкого наповнення (34-30 в 1 хв.), артеріальний тиск знижений або не визначається. Зниження температури тіла до 25-22°С призводить до смерті потерпілого.
Слід зазначити, що важкий стан пацієнта має потенційно досить високу оборотність при проведенні своєчасного і адекватного лікування! При цьому прогноз при важкому ступені загального охолодження визначається наявністю розвинутих ускладнень.
Відмороження – локальне ураження тканин у результаті дії низьких температур, відрізняється можливістю розвитку омертвіння глибоких шарів шкіри і глубжележащих структур. Є кілька факторів, які сприяють розвитку відморожень:
• метеорологічні фактори – підвищена вологість, вітер;
• механічне порушення кровообігу – тісне взуття, одяг, тривале перебування в незручній позі та ін.;
• захворювання – порушення кровопостачання, провідності нервових імпульсів, перенесені раніше відмороження;
• зниження загальної опірності організму – втома, поранення, крововтрата, нещодавно перенесені інфекційні захворювання і ін.;
• стани, які ведуть до втрати адекватного захисту від впливу холоду, – алкогольне (до 80 % відморожень) і наркотичне сп'яніння, черепно-мозкові травми, інсульту, епілепсія, серцево-судинні захворювання та ін.
Виділяють 3 ступені відмороження (за даними міжнародної класифікації хвороб 10 перегляду):
1. I ступінь – поверхневі;
2. II ступінь – прикордонні;
3. III ступінь – глибокі.
Поверхневі відмороження лікуються консервативно, в той же час при прикордонних, а тим більш глибоких відмороженнях, проводиться хірургічне лікування і, у зв'язку з поразкою окремих ділянок кінцівок, часто доводиться виконувати ампутацію.
Відразу після травми і початку лікування дуже важко визначити глибину ураження тканин холодом навіть для медичних працівників. Визначення ступеня відмороження може бути достовірно встановлено лише через кілька днів після отримання холодової травми.
Поширеність незворотних змін залежить не тільки від інтенсивності впливу уражаючого фактору (холоду), але і від своєчасності і правильності проведеного лікування в перші години після травми. Незважаючи на значну різницю температур здорових і охолоджених тканин, невідкладні лікувальні заходи дозволяють запобігти у частини пацієнтів розвиток глибоких термічних уражень, тому дуже важливо своєчасно звернутися до лікаря.

Профілактика уражень холодом:
При ретельно проведеної профілактиці загальні переохолодження та відмороження не повинні розвиватися.
В сильний мороз намагайтеся не виходити з дому без особливої на те необхідності.
Виходячи на вулицю, заздалегідь ознайомтеся з прогнозом погоди, щоб одягнутися відповідно температурного режиму.
Не вживайте алкоголь та психоактивні речовини – алкогольне сп'яніння (втім, як і будь-яке інше) викликає ілюзію тепла і призводить до переохолодження. Додатковим фактором є неможливість сконцентрувати увагу на ознаках відмороження.
Перед виходом на мороз необхідно прийняти їжу.
Не паліть на морозі – паління зменшує периферійну циркуляцію крові, і таким чином робить кінцівки більш уразливими.
Носіть вільний одяг – це сприяє нормальній циркуляції крові. Одягайтеся за принципом «капусти» – між шарами одягу завжди є прошарки повітря, які відмінно утримують тепло. Верхній одяг обов'язково повинен бути непромокаючим.
Використовуйте правильну взуття. Тісне взуття, відсутність устілки, сирі брудні шкарпетки часто служать основною передумовою для появи потертостей і відмороження. В чоботи або черевики потрібно покласти теплі устілки, а замість бавовняних шкарпеток вдягнути вовняні – вони вбирають вологу, залишаючи ноги сухими.
Не виходьте на мороз без рукавиць, шапки і шарфа. Кращий варіант – рукавиці з вологовідштовхувальної і непродуваємої тканини з хутром всередині. Рукавички ж з натуральних матеріалів хоч і зручні, але від морозу не рятують. Щоки і підборіддя можна захистити шарфом. У вітряну холодну погоду перед виходом на вулицю відкриті ділянки тіла змажте кремом.
Ховайтеся від вітру – ймовірність відмороження на вітрі значно вище.
Не носіть на морозі металевих (у тому числі золотих, срібних) прикрас – кілець, сережок і т.і. По-перше, метал в силу високої теплопровідності остигає набагато швидше тіла, внаслідок чого можливе «прилипання» до шкіри або слизової оболонки рота з больовими відчуттями і холодовими травмами. По-друге, перстені на пальцях затрудняють нормальну циркуляцію крові. На сильному морозі необхідно уникати контакту шкіри з металом.
Не мочіть шкіру – вода проводить тепло значно краще повітря. Не виходьте на мороз із вологим волоссям після душу. Мокрий одяг і взуття (наприклад, людина впала у воду) необхідно зняти, витерти воду, при можливості одягнути сухий одяг та якнайшвидше доставити людину в тепле місце. Перебуваючи в лісі необхідно розпалити багаття, роздягнутися і висушити мокрий одяг, протягом цього часу енергійно роблячи фізичні вправи і гріючись біля вогню.
Буває корисно на тривалу прогулянку на морозі захопити з собою пару змінних шкарпеток, рукавиць та термос із гарячим чаєм. Користуйтеся допомогою друга – слідкуйте за обличчям одного, особливо за вухами, носом і щоками, за будь-якими помітними змінами в кольорі, а він чи вона будуть стежити за Вашими.
Не дозволяйте отмороженному місцю знов замерзнути, це викличе куди більш значні пошкодження шкіри.
Не знімайте на морозі взуття з відморожених кінцівок – вони розпухнуть і Ви не зможете знову одягти взуття. Необхідно якомога швидше дійти до теплого приміщення. Якщо замерзли руки – спробуйте відігріти їх під пахвами або в паху.
Якщо у Вас заглохла машина далеко від населеного пункту або в незнайомій для Вас місцевості, краще залишатися в машині, викликати допомогу по мобільному телефону або чекати, поки по дорозі пройде інший автомобіль.
У профілактиці відморожень, крім інших заходів, відіграє важливу роль знання перших симптомів, що сигналізують про наступаючому відмороженні, – мерзлякуватість, поколювання, оніміння до втрати чутливості, збліднення, похолодання шкіри, обмеження в русі кінцівками.
Як тільки на прогулянці Ви відчули переохолодження або ознаки відмороження кінцівок, необхідно якомога швидше зайти в будь тепле місце – магазин, кафе, під'їзду, машина – для зігрівання та огляду потенційно уразливих для відмороження місць.
Повернувшись додому після довготривалої прогулянки по морозу, обов'язково впевніться у відсутності відморожень кінцівок, спини, вух, носа і т.і. Пущене на самоплив відмороження може призвести до гангрени та подальшої втрати кінцівки.
Слід враховувати, що у дітей терморегуляція організму ще не повністю сформована, а у літніх людей і при деяких захворюваннях ця функція буває порушена. Ці категорії громадян більш схильні до переохолодження і відмороження, і це слід враховувати при плануванні прогулянки. Відпускаючи дитину гуляти в мороз на вулиці, пам'ятайте, що йому бажано кожні 15-20 хвилин повертатися в тепло і зігріватися.
Пам'ятайте і про домашніх улюбленців! У них теж можуть бути відмороження.

Заходи по наданню першої допомоги при загальному переохолодженні і відмороженнях:
Не можна примушувати потерпілого енергійно рухатися і пити спиртне.
Не рекомендується проводити масаж, розтирання снігом, вовняною тканиною, теплі ванночки, прикладати грілку, робити зігрівальні компреси, змащувати шкіру маслом або жирами. Розтирання снігом призводить до ще більшого охолодження, а кристалики льоду пошкоджують шкіру, в результаті чого може відбутися інфікування.
Необхідно швидко доставити потерпілого в тепле приміщення, переодягти в теплу і суху білизну, укутати в ковдру. Відновлення температури охолоджених тканин при відмороженнях кінцівок повинно проводитися за принципом поступового відігрівання «зсередини – назовні».
Самостійно або з допомогою помічників викликати швидку медичну допомогу за мобільним телефоном «103». (Пам'ятайте: у цю службу можна додзвонитися, навіть при відсутності грошей на картці телефону).
Якщо потерпілий знаходиться у свідомості, запропонувати йому рясне гаряче солодке пиття і гарячу їжу.
Акуратно, щоб вдруге не травмувати тканини унаслідок відривання мерзлого одягу від шкіри потерпілого, зняти з відморожених кінцівок взуття та одяг.
Обов'язково дотримання постільного режиму і піднесене положення відморожених кінцівок.


Інформацію підготувала:
Завідуюча
Навчально-консультаційним пунктом у м. Костянтинівка О.С. Казак

 

 

© 2016 Костянтинівська міська рада.
Використання будь-яких матеріалів, що опубліковані на цьому сайті, дозволяється при умові посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на офіційний сайт.
logo gray small
logo footer
85114, м.Костянтинівка, вул. Олекси Тихого, 260
Тел./факс приймальні: +38 062 724-36-10
Для відправлення запиту на отримання публічної інформації:
тел./факс: +38 062 724-03-93 E-mail: publ@konstrada.gov.ua  
Для офіційної кореспонденції:
E-mail: kon.v@dn.gov.ua