Безпека життєдіяйльності

 

Перелік споруд подвійного призначення, які можуть бути використані для укриття населення у випадку застосування засобів ураження

Безымянный1

Безымянный

 

 

Обережно – кліщі!

Кліщі – дрібні членистоногі тварини. Звичайні розміри кліщів – 0,5-1 мм. Через малі розміри більшість видів кліщів (а їх нараховується сотні тисяч видів) невідомі пересічній людині. Недобру репутацію мають іксодові кліщі, розмір яких до 5 мм, а дорослі самиці, харчуючись на теплокровних тваринах можуть розростатись до 2 см. Рідко зустрічаються в наш час дрібні (до 0,5 мм) кліщі, що паразитують під шкірою тварин та людини – коростяний свербун. Чисельні види кліщів живуть в ґрунті та прілому листі та відіграють важливу роль у вторинній переробці органічної рослинної речовини. Багато видів проживають на рослинності, в траві, на деревах. Ці кліщі створюють особливі угрупування. Частина видів рослиноїдна, харчується соком рослин, інші види хижі, їх жертви – рослиноїдні кліщі, т.ін. На відміну від деяких інших членистоногих, кліщі мають тіло з однієї частини, не поділене на видимі частки. Так само, як найближчі родичі, деякі кліщі виділяють павутину та можуть формувати захисні пологи над колонією, використовують слину як отруту для полювання та для зовнішнього переварювання їжі. Здебільшого кліщі відкладають яйця, з них вилуплюються личинка, яка, підростаючи, проходить одну, дві або три стадії німфи, після чого линяє у дорослого кліща – самицю чи самця.
Заходи особистого захисту від нападу іксодових кліщів
(пам'ятка для населення, розроблена в МОЗ України)
Найчастіше кліщі прикріпляються до одягу людини, коли вона торкається гілок дерев, кущів, або сидить на траві. Кліщі присмоктуються до тіла людей не лише під час перебування на природі, але й через деякий час після відвідування зеленої зони, залишившись на одязі, речах. Крім того, вони можуть заноситись до житла людини з букетами квітів, собаками, іншими тваринами. Живляться кліщі кров'ю людей та тварин. Кровосмоктання кліща може тривати до 12 діб, при цьому самиця збільшується в 80-150 разів, занурившись хоботком глибоко в шкіру. Насмоктавшись крові – відпадає самостійно та відкладає кладку яєць в ґрунт. Нападають і зовсім маленькі, майже прозорі німфи (статевонезріла стадія кліща), що часто для людини залишається не помітним.
Укус кліща безболісний, тому що разом зі слиною він вводить в ранку анестезуючу речовину і тільки через декілька годин виникає почуття болю.
Звичайно дорослі кліщі, що присмокталися, виявляються людиною через 2-3 дні: в цьому місці з'являється припухлість, свербіння, почервоніння. Присмоктування маленької майже прозорої німфи часто залишається для людини непомітним.
Якщо кліщ все ж таки присмоктався, необхідно звернутись до найближчого травмпункту (які є в кожному районі міста, працюють цілодобово). При відсутності такої можливості видалення проводять самостійно: слід змастити його олією (не заливати, щоб не задихнувся); повільно видаляти разом з хоботком, розхитуючи кліща з боку вбік пальцями, обгорнутими марлевою серветкою; пінцетом чи петлею з нитки, яку слід закріпити між хоботком кліща та шкірою людини. Після видалення кліща місце присмоктування змастити 3% розчином йоду, спиртом або одеколоном. Якщо хоботок залишився в ранці, його видаляють стерильною голкою. Після видалення слід ретельно вимити руки з милом, кліща спалити.
Всім особам, що підпали під напад кліща, рекомендується проводити щоденно термометрію протягом двох тижнів і слідкувати за самопочуттям. У разі появи будь-яких ознак захворювання: підвищення температури тіла, почервоніння, припухлості на шкірі звертатись до лікаря-інфекціоніста.
Засоби особистого захисту від кліщів прості і доступні кожній людині, яка дбає про своє здоров'я:
- При відвідуванні місць, де можуть бути кліщі, рекомендується одягатися в світлий однотонний з довгими рукавами щільно прилягаючий до тіла одяг, щоб було легше помітити повзаючих кліщів. Голову слід покривати головним убором.
- Само- та взаємоогляди необхідно проводити під час прогулянки через кожні 2 години та ще раз вдома. Особливо ретельно потрібно обстежувати ділянки тіла, що покриті волоссям.
- Місце для привалів, нічного сну на природі необхідно звільнити від сухої трави, гілок, хмизу в радіусі 20-25 м.
- Вдома слід одразу змінити одяг, білизну, ретельно їх оглянути, випрати та випрасувати. Не можна залишати цей одяг біля ліжка чи спати в ньому. Витрушування одягу не позбавляє від кліщів.
- Використовувати для захисту від кліщів ефективні репеленти (диметилфталат, диметилтолуамід-ДЕТА, "Редет", "Тайга", "Пермет" та інші).
Кліщовий енцефаліт – це природне вогнищеве гостре інфекційне вірусне захворювання з переважним ураженням центральної нервової системи, яке може привести до інвалідності, іноді навіть до летальних випадків. Вірус кліщового енцефаліту зберігається та розмножується в організмі кліща та передається наступним поколінням. Зараження людини відбувається під час кровосмоктання кліща, при випадковому роздавлюванні кліща чи розчісування місця укусу та втиранні в шкіру зі слиною чи тканинами кліща збудника інфекції, при вживанні в їжу сирого молока інфікованих кіз, корів. Від хворої людини до здорової це захворювання не передається.
Період від зараження до перших клінічних проявів хвороби (інкубаційний період) триває, в середньому, 7-14 днів, з коливаннями від однієї до 30 діб. У хворого різко піднімається температура тіла, до 38-390С, з'являється нудота, блювота, турбують болі в м'язах шиї, спини, кінцівок. В місті присмоктування кліща з'являється еритема. В подальшому відмічаються симптоми ураження центральної нервової, серцево-судинної, дихальної систем. Для лікування призначають імуноглобулін проти кліщового енцефаліту.
Щеплення проти кліщового енцефаліту проводяться при наявності довідки про відсутність медичних протипоказань, двічі з інтервалом в два місяці, але отримати друге щеплення треба не пізніше, ніж за два тижні до виїзду. В ці 14 днів можна включити і час проїзду до місця призначення.
Уважне ставлення до свого здоров’я, дотримання рекомендованих правил допоможе вам зробить відпочинок на природі приємним і безпечним!

Інформацію підготувала:
Завідувач НКП у м. Костянтинівка О.С. Казак

 

 

Безпека під час Великодня

Наближається одне з найбільших релігійних свят – Світле Христове Воскресіння (Великдень). За традицією, в цей день проходять урочисті релігійні заходи, в яких бере участь велика кількість людей. У день святкування Великодня велика кількість віруючих збирається в храмах, а також відвідує кладовища. Під час літургій священнослужителі та віряни використовують у приміщеннях відкритий вогонь. Цей факт робить свято потенційно небезпечним з точки зору пожежної безпеки. Тому саме в цей період працівники Державної служби з надзвичайних ситуацій України особливу увагу приділяють таким об’єктам. Працівники ДСНС області напередодні релігійних свят проводять інструктивні бесіди зі священнослужителями і наголошують на потребі суворого дотримання правил пожежної безпеки під час користування відкритим вогнем, кадилом із розпеченим вугіллям. Також фахівці ДСНС вказують на необхідність проводити серед прихожан роз’яснювальну роботу з недопущення виникнення пожеж.

Також теплі погодні умови сприяють відпочинку на природі, особливо в період святкування Великодня та Травневих свят. Кожного року ці свята – це «спекотний» період роботи для рятувальників. Через нехтування елементарними правилами пожежної безпеки під час відпочинку зростає ймовірність виникнення пожеж на відкритих територіях. Найчастіше горить трава, очерет, ліс. У 90% випадків причина виникнення лісових пожеж – людина, яка необережно поводиться із вогнем, не звертає уваги на необхідність суворого дотримання правил протипожежної безпеки.
Пам’ятайте, що не можна випалювати траву та інші рослинні рештки та розпалювати багаття в лісі. Категорично заборонено звалювати та спалювати сміття у лісових насадженнях. Крім того, забороняється палити, кидати у лісі, на відкритих територіях, на узбіччях автодоріг непогашені сірники та недопалки.
За підпал трави передбачена адміністративна, а у деяких випадках і кримінальна відповідальність.
Звертаємо увагу громадян на необхідність враховувати під час відпочинку наявність охоронної зони ліній електромереж. Вона становить для ЛЕМ напругою 6-10кВ – 10 метрів з кожного боку лінії, для ЛЕМ напругою 35кВ – 15 метрів, для ЛЕМ, напругою 110кВ – 20 метрів, для ЛЕМ наругою 150кВ і більше – 25 метрів. Розпалення багать в охоронній зоні – загрожує не лише знеструмленням лінії, а й несе безпосередню загрозу для вашого здоров’я і, навіть, життя. Категорично забороняється також розкладати багаття, спалювати стерню, залишати легкозаймисті матеріали та складати сміття поблизу ліній електропередач та трансформаторних підстанцій.

Що робити в разі виникнення пожежі в екосистемах:
- не панікуйте та не приймайте поспішних необдуманих рішень;
- з небезпечної зони, до якої наближається полум’я, виходьте швидко, перпендикулярно напряму поширення вогню;
- якщо втекти від пожежі неможливо, то вийдіть на відкриту місцевість або галявину, ввійдіть у водойму або прикрийте ніс та рот мокрим одягом;
- будьте обережні в місцях загоряння високих дерев, вони можуть завалитися та травмувати вас;
- особливо будьте обережні у місцях торф’яних пожеж, враховуйте, що там можуть створюватися глибокі вирви, тому рухайтеся, по можливості, перевіряючи палицею глибину шару, що вигорів.
Якщо ви помітили загоряння у екосистемах – одразу зателефонуйте до Служби порятунку «101».
Дотримання цих елементарних правил суттєво підвищує ваші шанси не потрапити у надзвичайну подію та зберегти своє життя і здоров’я!
Шановні настоятелі церков та храмів!
Утримуйте у належному протипожежному стані приміщення та будівлі, забезпечуйте виконання елементарних заходів попередження виникнення пожеж та надзвичайних ситуацій під час проведення служб у Великодні свята. Звертаємо вашу увагу на забезпеченість первинними засобами пожежогасіння у місцях проведення масових заходів (вогнегасниками, відрами з водою та піском), проведення додаткових інструктажів з питань пожежної безпеки з відповідальними працівниками. Особливу увагу слід приділити стану електрогосподарства, системам опалення, а також місцям встановлення свічок.
Звертаємо вашу увагу на стан шляхів евакуації та евакуаційних виходів з приміщень та будівель: під час проведення заходів у приміщеннях не допускати їх захаращення та утримувати вільними і відчиненими. Не залишайте без нагляду у приміщеннях запалені свічки, не намагайтесь уникати перевантаження електричних мереж, не застосовуйте тимчасові дільниці електромережі, не прокладайте електромережі поверхнею горючих основ. Будьте обережними з відкритим вогнем. Розташуйте свічки подалі від занавісок, гардин та інших горючих предметів. Під час церковних служб та проповідей у період святкування Великодня звертайте увагу населення на дотримання правил безпеки життєдіяльності.
Шановні прихожани!
Проявляйте особливу пильність та обережність при використанні свічок. Тримаючи свічку в руках, слідкуйте за тим, щоб вогонь не потрапив на власні або чужі речі, які можуть миттєво спалахнути. Не залишайте без нагляду церковні атрибути (лампадки та запалені свічки) після служби, які забираються додому. Це є однією з найпоширеніших причин виникнення пожеж під час святкування Великодня.
При відвідуванні кладовищ також дотримуйтесь правил пожежної безпеки:
- не кидайте палаючі сірники і недопалки;
- не проводьте безконтрольне спалювання сміття та розведення багать;
- не залишайте на освітленій сонцем галявині пляшки або осколки скла.

У разі виявлення ознак пожежі (горіння) кожний громадянин зобов’язаний:
• негайно повідомити про це за телефоном «101». При цьому необхідно назвати місцезнаходження об’єкта, вказати кількість поверхів будинку, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;
• якщо пожежа виникла на підприємстві, повідомити про неї керівника чи відповідну компетентну посадову особу та (або) чергового на об’єкті;
• вжити (за можливості) заходів щодо евакуювання людей, гасіння (локалізації) пожежі первинними засобами пожежогасіння та збереження матеріальних цінностей;
• у разі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби.
Посадова особа об’єкта, що прибула на місце пожежі, зобов’язана:
• перевірити, чи викликана Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту (продублювати повідомлення), довести подію до відома власника підприємства;
• у разі загрози життю людей негайно організувати їх рятування (евакуацію), використовуючи для цього наявні сили й засоби;
• видалити за межі небезпечної зони всіх працівників, не пов’язаних з ліквідуванням пожежі;
• припинити роботи в будинку (якщо це допускається технологічним процесом виробництва), крім робіт, пов’язаних із заходами щодо ліквідування пожежі;
• здійснити, в разі необхідності, відключення електроенергії (за винятком систем протипожежного захисту), зупинення транспортуючих пристроїв, агрегатів, апаратів, перекриття сировинних, газових, парових та водяних комунікацій, зупинення систем вентиляції в аварійному та суміжних з ним приміщеннях (за винятком пристроїв протидимового захисту) та здійснити інші заходи, що сприяють запобіганню розвитку пожежі та задимленню будинку;
• перевірити включення оповіщення людей про пожежу, установок пожежогасіння, протидимового захисту;
• організувати зустріч підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, надати їм допомогу у виборі найкоротшого шляху для під’їзду до осередку пожежі та в установці техніки на зовнішні джерела водопостачання;
• одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію і захист матеріальних цінностей;
• забезпечити дотримання безпеки праці працівниками, які беруть участь у гасінні пожежі.
З прибуттям на пожежу пожежно-рятувальних підрозділів, повинен бути забезпечений безперешкодний доступ їх на територію об’єкта, за винятком випадків, коли чинним законодавством встановлений особливий порядок допуску.
Після прибуття пожежно-рятувальних підрозділів адміністрація та інженерно-технічний персонал підприємства, будинку чи споруди зобов’язані брати участь у консультуванні керівника гасіння пожежі з приводу конструктивних і технологічних особливостей об’єкта, де виникла пожежа, прилеглих будівель та пристроїв, організувати залучення сил та засобів об’єкта до вжиття необхідних заходів, пов’язаних із ліквідацією пожежі та попередженням її поширенню.

Щиро запрошуємо до співпраці, яка є необхідною для підвищення рівня обізнаності людей щодо правил безпеки життєдіяльності. Лише разом ми зробимо життя безпечним!

Інформацію підготувала:
Завідувач НКП у м. Костянтинівка О.С. Казак

 

 

ПАМ’ЯТКА 

щодо правил поведінки (порядку дій) населення у випадку

виявлення вибухонебезпечного предмета або підозрілого предмету, схожого на вибухонебезпечний.


ДІЇ У РАЗІ ВИЯВЛЕННЯ ПІДОЗРІЛОГО ПРЕДМЕТА

• по можливості ПОПЕРЕДИТИ про знахідку інших осіб, які знаходяться поруч;
• швидко ВІДВЕСТИ на максимальну безпечну відстань (не менше 100 метрів) усіх людей, які знаходяться поблизу, при цьому рухатись назад необхідно по своїх слідах;
• у разі залишення підозрілого предмета невідомою особою, свідком чого ви стали, необхідно ЗАПАМ’ЯТАТИ її зовнішність, одяг, автотранспорт та його номерні знаки;
• ПОЗНАЧИТИ місцезнаходження предмета, по можливості огородити його (для огорожі можна використовувати різні підручні матеріали: дошки, жердини, гілки, мотузки, шматки яскравої матерії тощо);
• по можливості у разі наявності фотозасобів здійснити фотофіксацію предмета та місце його розташування;
• зберігайте спокій та НЕ ПАНІКУЙТЕ, при цьому надавайте допомогу літнім, важкохворим людям і дітям;
• негайно ПОВІДОМТЕ оперативні служби, надавши інформацію про характерні ознаки предмета (місце його розташування, дату і час виявлення та особу, яка його виявила), за телефонами:
102 – У РАЗІ ВИЯВЛЕННЯ ПІДОЗРІЛОГО ОБ’ЄКТА;
101 – У РАЗІ ВИЯВЛЕННЯ БОЄПРИПАСІВ;

КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

• підходити, торкатися предмета та пересувати його;
• знаходячись поблизу нього, палити, користуватися засобами
радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати
вибух);
• заливати його рідинами, засипати ґрунтом або намагатися чимось його накривати;
• намагатися самостійно знешкодити предмет;
• здійснювати на нього будь-які самостійні дії: звуковий, світловий, тепловий чи механічний вплив, тому що вибухові речовини, отруйні та чутливі до механічних впливів і нагрівання.
• не допускайте до небезпечної зони інших людей та, знаходячись як найдалі від місця виявлення або за будь-яким захисним укриттям, обов’язково дочекайтеся представників правоохоронних органів або ДСНС України;
• у разі загрози виникнення вибуху негайно лягайте на землю у найближче заглиблене місце (канави, ями, ритвини тощо), ногами до епіцентру вибуху, обличчям вниз та прикрийте голову якимись речами або руками, при цьому долонями щільно закриваючи вуха та відкривши рот для урівноваження тиску. Звуковий (акустичний удар) може призвести до розривів судин та барабанних перетинок.
ST

Відділ з питань надзвичайних ситуацій, оборонної та мобілізаційної роботи Костянтинівської міської ради.

 

Як уберегтись від грипу

Фахівці МОЗ підготували пам'ятку про ГРИП: симптоми, що робити, щоб не захворіти, і як поводитись, якщо зараза вже схопила вас у свої міцні обійми.

Отже, грип – це високозаразне вірусне захворювання з можливістю тяжких ускладнень та ризиком смерті. Його симптоми схожі з іншими гострими респіраторними вірусними інфекціями, але є набагато небезпечнішим. Тому перші ж симптоми ГРВІ вимагають особливої уваги.
Найчастішим ускладненням грипу є пневмонія, попереджають у МОЗ. Іноді вона може лише за 4-5 днів призвести до смерті. Також внаслідок ускладнень грипу нерідко розвивається серцева недостатність.
Грип дуже легко передається від людини до людини повітряно-крапельним шляхом – коли хвора людина кашляє, чхає чи просто розмовляє. У зоні зараження перебувають усі в радіусі 2 метрів навколо хворого.
Хвора людина, навіть із легкою формою грипу, становить небезпеку для оточуючих протягом усього періоду прояву симптомів – це, в середньому, 7 днів.
Симптоми, що вимагають лікування вдома
При появі перших симптомів грипу ви обов'язково повинні залишитися вдома – щоб не провокувати ускладнення власної хвороби і не наражати інших людей на небезпеку, смертельну для деяких із них.
Такими симптомами є: підвищена температура тіла, біль у горлі, кашель, нежить та біль у м'язах.
З будь-якими з цих симптомів не варто виходити з дому навіть заради візиту до лікаря – його слід викликати додому. Призначене лікарем симптоматичне лікування у домашніх умовах може бути достатнім для одужання.
Якщо стан хворого не погіршується, необхідно продовжувати лікування вдома до повного зникнення симптомів.
Симптоми, що вимагають термінової госпіталізації
Якщо стан хворої людини погіршується, не зволікайте з госпіталізацією, адже тепер під загрозою життя.
Викликайте "швидку" чи терміново звертайтеся безпосередньо до лікарні, якщо присутні наступні симптоми: сильна блідість або посиніння обличчя, затруднення дихання, висока температура тіла, що довго не знижується, багаторазове блювання та випорожнення, порушення свідомості – надмірна сонливість чи збудженість, болі у грудній клітці, домішки крові у мокроті, падіння артеріального тиску.
Продовжувати лікування вдома за наявності цих симптомів – небезпечно. Затримка з госпіталізацією може призвести до смерті хворого.
Інфекційний контроль: прості речі рятують життя
Вірус грипу небезпечний, але не всесильний. Можна легко уникнути зараження грипом навіть під час епідемії, якщо дотримуватись кількох простих речей.
Навіть якщо ознак хвороби немає, уникайте скупчень людей – аби зменшити вірогідність контактів із хворими людьми, при тому що деякі з них є заразними навіть до появи очевидних симптомів. Особливо актуально під час сезону грипу та епідемій.
Користуйтеся одноразовими масками при необхідності – щоб захистити себе чи оточуючих від зараження. Маскою слід користуватися при догляді за інфекційним хворим чи просто спілкуванні з ним.
Зверніть увагу! Хвора людина повинна використовувати маску лише в одному випадку – якщо їй доводиться перебувати серед здорових людей, не захищених масками.
Маска ефективна, тільки якщо вона прикриває рот і ніс. Важливо пам'ятати, що у будь-якому випадку маску потрібно замінити, як тільки вона стане вологою чи забрудниться.
Найкраще користуватися стандартними хірургічними масками, що мають вологостійку поверхню і довго залишаються ефективними. Економити чи лінитися вчасно замінити маску немає сенсу – волога маска не діє.
Використані маски ні в якому разі не можна розкладати по кишенях чи сумках – їх потрібно одразу викидати у смітник.
Регулярно провітрювати приміщення і робити вологе прибирання – як у помешканні, так і в робочих приміщеннях, щоб не залишати навколо себе живі віруси й бактерії, що можуть залишатися активними впродовж годин після перебування у приміщенні хворої людини.
Повноцінно харчуйтесь, висипайтесь, уникайте перевтоми – для підвищення опірної здатності організму. Це збільшить ваші шанси запобігти як зараженню, так і важким формам хвороби та її ускладненням.
Операція "Чисті руки"
Пам'ятайте, ваші руки мають бути чистими, адже інфекція потрапляє в організм через рот, ніс та очі, яких ви час від часу торкаєтесь руками.
Тими ж руками ви тримаєте гроші чи тримаєтесь за поручні, де кілька годин зберігаються в активному стані віруси і бактерії, що залишились від дотиків рук інших людей.
Тому не забувайте часто мити руки з милом або обробляти їх дезінфікуючим гелем із вмістом спирту.
Користуйтеся тільки одноразовими паперовими серветками і рушниками – як після миття рук, так і для того, щоб прикрити обличчя під час кашлю, а також при нежиті. Використані серветки необхідно одразу викидати у смітник, оскільки вони також можуть стати джерелом зараження.
Багаторазові серветки та рушники, особливо у громадських місцях, суттєво підвищують ризик зараження і розповсюдження інфекції. Тому за відсутності одноразових серветок можна скористатися туалетним папером.
Ви захворіли...
При перших ознаках хвороби лишіться вдома – не йдіть на роботу або, якщо захворіла дитина, не ведіть її до школи чи дитячого садочка, щоб не провокувати погіршення стану і не наражати оточуючих на небезпеку.
Не бігайте до лікаря з найменшого приводу – так ви ризикуєте погіршити свій стан, адже під час грипозного сезону лікарня чи поліклініка стають місцем високої вірогідності заразитися. Краще викличте лікаря додому.
Вдома хворого необхідно ізолювати – виділити окрему кімнату і посуд, визначити одну людину, яка доглядатиме за нею, і по можливості триматися на відстані 2 метри.
Під час кашлю та чхання прикривайте рот і ніс, бажано за допомогою одноразових серветок, які після використання слід одразу викинути у смітник. Якщо ж ви прикрили рот руками, вимийте їх з милом чи обробіть дезінфікуючим гелем, інакше усі ваші наступні дотики становитимуть небезпеку для інших.
Дотримання цих елементарних правил суттєво підвищує ваші шанси уникнути небезпечного захворювання і здатне зберегти життя вам і людям, що знаходяться поруч з вами.
Вакцинація: найефективніший засіб захисту
Щорічна вакцинація є найефективнішим засобом для захисту організму від вірусів грипу. Вакцина захищає від усіх актуальних штамів грипу, є безпечною і ефективною.
Що лікує грип
Лікувати грип можна за допомогою препаратів з доведеною активністю проти вірусу грипу – лише вони здатні вплинути на вірус грипу: припинити його розмноження в організмі.
Вчасне використання противірусних препаратів за призначенням лікаря здатне скоротити період хвороби, полегшити її перебіг та запобігти розвитку ускладнень.
Також у нагоді стануть препарати, що пом'якшують симптоми, – вони не діють на вірус грипу, але полегшують стан хворого, пом'якшуючи симптоми – жар, нежить, біль у горлі, кашель, головний біль та біль у м'язах.
За умови легкого перебігу хвороби симптоматичне лікування у домашніх умовах може виявитися достатнім для повного одужання. Однак зловживати цими препаратами і застосовувати їх без призначення лікаря не слід: передозування може завдати серйозної шкоди організму.
Народні засоби для пом'якшення симптомів та загальної підтримки організму – наприклад, розтирання горілкою, споживання цибулі з часником чи ехінацеї – неефективні проти грипу самостійно, але можуть використовуватись як допоміжні. Втім, зловживати ними також не слід.
Важливо враховувати, що тимчасове пом'якшення чи відчуття відсутності симптомів не є ознакою одужання хворого: необхідно продовжувати утримання від контактів зі здоровими людьми та лікування – аж до постійної відсутності симптомів.
Дітям до 18 років та вагітним жінкам не рекомендовано вживати аспірин – подолати жар можна за допомогою парацетамолу.
Не забувайте під час грипу пити багато рідини. Їжа повинна бути легкою і нежирною, однак примушувати хворого їсти не потрібно.
Що не лікує грип
Важливо знати, що грип не лікується за допомогою антибіотиків – вони не створюють жодної протидії вірусам, оскільки призначені виключно для боротьби з бактеріальними інфекціями.
Вживання антибіотиків не за призначенням не лікує хворобу і лише ускладнить боротьбу з хворобами у майбутньому.
Антибіотики можуть використовуватися тільки за призначенням лікаря для лікування таких ускладнень грипу, як пневмонія й бронхіт, тощо.
Також грип не лікується гомеопатичними препаратами – немає жодних науково обґрунтованих доказів їхньої ефективності проти вірусу грипу, тому в усьому світі вони не рекомендовані для лікування будь-яких небезпечних для життя інфекцій, в тому числі й грипу.
Використання препаратів з недоведеною ефективністю в таких умовах вважається ознакою безвідповідального ставлення до життя хворих.
Не можна покладатися і виключно на імуностимулятори та імуномодулятори – немає жодних науково обґрунтованих доказів їхньої ефективності проти вірусу грипу. Водночас їхня дія під час хвороби може за певних умов, навіть, виявитися шкідливою.
І, наостанок, застереження МОЗ щодо народних засобів: лікування виключно народними засобами є неефективним і небезпечним, оскільки ніякі трав'яні відвари, чаї та настоянки на вірус грипу не діють.
Однак, народні засоби можуть згодитися для пом'якшення симптомів грипу – за умов грамотного використання без зловживань.


Інформацію підготувала:
Завідувач НКП у м. Костянтинівка О.С. Казак

Правила безпечної поведінки під час новорічних та різдвяних свят

СЕКРЕТИ БЕЗПЕЧНОСТІ НОВОРІЧНИХ АТРИБУТІВ

- сучасні синтетичні ялинки повинні бути оброблені спеціальним розчином і виготовлені із пластмаси, яка не виділяє отруйних речовин при нагріванні;
- щоб перевірити безпечність штучної красуні, відщипніть шматок пластмаси, з якої вона виготовлена, і нагрійте її сірником (підпалити) – якість диму чи швидкість горіння безпомилково вкажуть на вогнестійкість та не токсичність ялинки: якщо спостерігається швидке спалахування або ж дим подразнює слизову носоглотки – ялинка токсична (!);
- скляні прикраси та електричні гірлянди розвішуйте на небезпечній для дітей висоті, оскільки бажання провести «експерт-аналіз» вмісту кольорового вогника або кульки може закінчитися електричним шоком чи ураженням;
- дотримуйтесь обережності при розкидуванні конфетті – дитина може разом із повітрям випадково вдихнути стружки металу, і вони, потрапивши в дихальні шляхи, спровокують або алергію, або навіть призведуть до летального випадку;
- для прикрашення ялинки ілюзією снігу використовуйте тільки просочений вогнестійкий розчин – вату використовувати не рекомендується;
- всю піротехніку (свічки, хлопавки, бенгальські вогні, ракети, звукові жарти і фонтани вогню) купуйте виключно в спеціалізованих магазинах;
- обов’язково перевірте термін зберігання виробу – якщо він закінчився, краще утримайтесь від покупки;
- не підривайте петарди у приміщеннях, бо вони мають небезпечний радіус дії від 0,5 до 5 мм;
- не спостерігайте за петардами з близької відстані, бо дрібні частинки, що розлітаються, можуть пошкодити очі чи підпалити щось у квартирі;
- ні в якому разі не застосовуйте петард поряд з маленькими дітьми, оскільки це може призвести до розладу психіки дитини;
- будьте обережні при використанні бенгальських вогнів – паличку з вогнем тримайте на відстані витягнутої руки і не підносьте близько до очей, одягу чи ялинки.

Поради для тих, хто хоче весело і без пригод зустріти свято:

- встановлюйте ялинку на стійкій основі так, щоб гілки не торкалися до стін і стелі та були на безпечній відстані від електроприладів і побутових речей;
- не встановлюйте ялинку на високій підставці – стільцях, табуретках, журнальних столиках та ін.;
- поставте стовбур ялинки у відро з мокрим піском і час від часу зволожуйте його;
- якщо ялинка засохла, викиньте її, тому що вона може спалахнути як факел;
- не запалюйте на ялинці свічки, бенгальські вогні, а також саморобні електрогірлянди;
- пам'ятайте, що особливо небезпечним на ялинці є золотаво-сріблястий дощик з алюмінієвої фольги, бо він може замкнути електрогірлянду;
- не забувайте: діти можуть перебувати біля ялинки з увімкненою гірляндою тільки у присутності дорослих, вимикайте її, коли виходите з кімнати;
- закріплюйте свічки на твердій поверхні, не покритій скатертиною чи серветкою;
- завжди тримайте неподалік від ялинки декілька паперових пакетів із піском, ємність з водою, стареньку ковдру, електричний ліхтарик;
- обробіть ялинку спеціальним вогнестійким розчином з метою запобігання виникнення пожежі.

Дії при загоранні ялинки:

- при загоранні електрогірлянди негайно вийміть із розетки вилку електроприладу (вона повинна бути в доступному місці) чи вимкніть автоматичні запобіжники (викрутіть пробки) в електросиловій;
- зателефонуйте у службу порятунку – телефон 101;
- зваліть ялинку на підлогу, щоб полум'я не піднімалось угору (можуть зайнятися шпалери та штори);
- накиньте на неї ковдру, закидайте вогонь піском чи залийте водою (якщо нежива ялинка);
- не забудьте, що синтетична ялинка горить швидше, при цьому матеріал, з якого вона виготовлена, плавиться і розтікається, виділяючи отруйні речовини (оксид вуглецю, синильну кислоту і фосген);
- ні в якому разі не гасіть водою полімери, які горять, бо можливе розкидання іскор і розплавленої маси;
- не торкаючись до палаючої синтетичної ялинки голими руками, накиньте на неї цупке покривало і засипте вогнем;
- до прибуття пожежників постарайтеся за допомогою піску та води ліквідувати осередок пожежі або хоча б не допустити розповсюдження вогню, накинувши на речі, які зайнялися від пожежі, цупку мокру тканину чи ковдру;
- не відчиняйте вікна і двері, як і в інших випадках пожежі у квартирі, оскільки протяг більше розідме полум'я;
- якщо загасити пожежу неможливо, то щільно зачиніть двері в кімнату, де виникла пожежа, і поливайте їх ззовні водою;
- повідомте сусідів про виникнення пожежі та, якщо це необхідно, виведіть людей, присутніх у квартирі, в під'їзд.


Інформацію підготувала:
Завідувач НКП у м. Костянтинівка О.С. Казак

  

ПАМ'ЯТКА З ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКИ

ЩОБ УНИКНУТИ СМЕРТЕЛЬНИХ ЕЛЕКТРОТРАВМ, КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:
 наближатись до обірваних проводів ближче 8 метрів;
 залазити на опори повітряних ліній електропередач, тим більше намагатись зняти електропровід;
 відчиняти двері та проникати в трансформаторні підстанції;
 дозволяти дітям залазити на дерева, що ростуть під проводами ліній електропередавання;
 зводити будь-які будови, складати дрова, солому тощо, розпалювати багаття під проводами електроліній і повітряними вводами будинків;
 кидати дріт або будь-які інші предмети на проводи повітряних ліній електропередач;
 встановлювати металеві стоянки для телевізійних антен поблизу ліній електропередач;
 розташовувати ігрові майданчики, а також проводити ігри під повітряними лініями, запускати повітряних зміїв поблизу повітряних ліній та гратися біля електричних установок.
ПАМ'ЯТАЙТЕ!
Якщо людина потрапила під напругу, необхідно негайно вимкнути електроприлад чи електроустановку та невідкладно викликати лікаря.
У разі неможливості швидкого вимкнення електроустановки необхідно вжити заходів до відділення потерпілого від струмоведучих частин, до яких він торкається. При цьому в будь-яких випадках той, хто надає допомогу, не повинен доторкатися до потерпілого та до струмоведучих частин без належних засобів безпеки. Він повинен слідкувати за тим, щоб не потрапити під напругу кроку.
ПАМ'ЯТАЙТЕ!
При звільненні від дії електричного струму і наданні першої допомоги потерпілому дорога кожна хвилина.
БУДЬТЕ УВАЖНІ – БЕРЕЖІТЬ СВОЄ ЖИТТЯ!
Щоб уникнути випадків електротравматизму необхідно знати наступні правила безпеки і дотримуватись їх:
 переносячи електроприлади, не торкатись будь-яких заземлених частин в помешканні (труб, батарей опалення) – це небезпечно для життя;
 користуватись у вологих приміщеннях переносними лампами і електроприладами напругою не вище 36 В;
 не заповнювати водою з водопровідного крану ввімкнені в електромережу чайники, кавоварки, каструлі, оскільки при одночасному дотику до увімкненого приладу і водопровідного крану людина може бути уражена електрострумом;
 не замінювати електролампи без їх вимкнення, не витирати вологою ганчіркою електричні проводи, штепсельні розетки, вимикачі, інші електроприлади, увімкнені в електромережу;
 не виносити на подвір'я увімкнені електричні прилади, тому що у разі пошкодження ізоляції людина, яка стоїть на землі і торкається будь-якої металевої частини такого приладу може отримати електротравму;
 не защемляти електропроводи дверима, віконними рамами, не закріплювати їх на цвяхах, не замальовувати і не забілювати, щоб уникнути пошкодження і передчасного висихання ізоляції електропроводів. Це призводить до пожеж, а при контакті з людьми – до нещасних випадків;
 не давати дітям бавитись із штепсельними розетками – це смертельно небезпечно;
 не підвішувати речі на проводи, вимикачі та розетки;
 потрібно знати, що побутові електроприлади (чайники, праски, електроплитки тощо), а також переносні світильники (торшери, настільні лампи) напругою 220 В, призначені для користування в приміщеннях з непровідними для електроструму підлогами;
 використання з пошкодженою ізоляцією увімкнених в електромережу електроламп, електроприладів, теле-, радіо- апаратури на відкритому повітрі може стати причиною електротравми, тому що ЗЕМЛЯ – ПРОВІДНИК ЕЛЕКТРИЧНОГО СТРУМУ.

НЕСПРАВНОСТІ В ЕЛЕКТРОПРОВОДКАХ І ЕЛЕКТРИЧНИХ ПРИЛАДАХ МОЖЕ УСУНУТИ ЛИШЕ СПЕЦІАЛІСТ – ЕЛЕКТРИК.


Інформацію підготувала:
Завідувач НКП у м. Костянтинівка О.С. Казак

Правила пожежної безпеки при опалюванні будинку чи квартири

За статистикою, осінньо-зимовий період різко збільшує кількість пожеж – опалювальний сезон створює реальну пожежну небезпеку внаслідок використання різних опалювальних приладів.
• опалювальні установки повинні відповідати протипожежним вимогам стандартів, будівельних норм та інших нормативних актів;
• повітронагрівальні та опалювальні прилади повинні розміщуватися так, щоб до них був забезпечений вільний доступ для огляду й очищення;
• очищення димоходів та печей від сажі потрібно проводити перед початком, а також протягом всього опалювального сезону – не рідше одного разу на три місяці;
• печі та інші опалювальні прилади повинні мати протипожежні розділки (відступки) від горючих конструкцій відповідно до вимог будівельних норм не менше 38 см від дерев’яних конструкцій перекриття горища;
• відстань від печі до товарів, стелажів, шаф та іншого обладнання повинна бути не менше 0,7 м, а від топкових отворів – не менше 1,25 м;
• біля кожної печі перед топковим отвором на підлозі повинен бути металевий притопочний лист розміром не менш 0,5х0,7 м;
• на горищах усі димові труби й стіни, в яких проходять димові канали, мають бути оштукатурені та побілені.
Під час експлуатації пічного опалення не допускається:
• залишати печі, які топляться, без догляду або доручати нагляд за ними малолітнім дітям;
• користуватися печами й осередками вогню, які мають тріщини;
• розміщати паливо й інші горючі речовини і матеріали безпосередньо перед топковим отвором;
• зберігати не загашені вуглини та золу в металевому посуді, встановленому на дерев'яній підлозі або горючій підставці;
• сушити й складати на печах одяг, дрова, інші горючі предмети та матеріали;
• застосовувати для розпалювання печей легкозаймисті рідини; топити вугіллям, коксом і газом печі, не пристосовані для цієї мети;
• використовувати для опалення дрова, довжина яких перевищує розміри топки;
• здійснювати топлення печей з відкритими дверцятами топки;
• використовувати вентиляційні та газові канали як димоходи;
• прокладати димоходи опалювальних печей поверхнею горючих основ;
• здійснювати топку печей під час проведення у приміщеннях масових заходів;
• закріплювати на димових трубах антени телевізорів, радіоприймачів тощо;
• зберігати у приміщенні запас палива, який перевищує добову потребу;
• використовувати для димових труб азбестоцементні й металеві труби, влаштовувати глиноплетені та дерев'яні димоходи.
Під час експлуатації електронагрівальних приладів слід пам’ятати, що:
• електронагрівачі повинні вмикатися в електромережу тільки за допомогою справних штепсельних з'єднань та електророзеток заводського виготовлення з заземленими контактами;
• електронагрівальні прилади повинні встановлюватись на негорючій основі;
• температура зовнішньої поверхні у найбільш нагрітому місці, в нормальному режимі роботи, не повинна перевищувати 85°С (терморегулятор повинен бути відрегульований);
• відстань від приладів електроопалення до горючих матеріалів має становити не менше 0,25 м.
• встановлювати електронагрівальні прилади безпосередньо під розеткою,
• а також на шляхах евакуації людей;
• встановлювати саморобні плавкі вставки «жучки» в апаратах захисту (запобіжниках), від коротких замикань;
• використовувати електронагрівальний прилад для сушки одягу та інших матеріалів;
• накривати горючим матеріалом електронагрівальний прилад;
• використовувати електронагрівальні прилади в місцях, де їх застосування не передбачено нормативними документами чи власником підприємства;
• залишати без догляду при виході з приміщення увімкнені в електромережу електронагрівальні прилади.
Шановні громадяни будьте обачливими та пам’ятайте, що від цих порад, їх дотримання та виконання залежить Ваше життя та життя Ваших близьких людей, родичів та сусідів!


Інформацію підготувала:
Завідувач НКП у м. Костянтинівка О.С. Казак

Основні правила безпеки під час літнього відпочинку на воді, поблизу водоймищ

Необхідно засвоїти:

- зниження температури води з 18°С негативно впливає на організм людини;
- купання при температурі води близько 4°С викликає різкі зміни в організмі: зростає ритм пульсу і дихання, підвищується артеріальний тиск, значно збільшуються газообмін і витрати енергії, знижується температура тіла;
- протипоказано дітям і підліткам купання у холодній воді,адже лише здоровим людям рекомендоване перебування у холодній воді і то досить обмежений час;
- купатися у відкритих водоймищах слід при температурі повітря не нижче 20-25°С і води не нижче 18-20°С;
- щоб уберегтися від переохолодження, у воді потрібно постійно рухатися;
- не слід купатися до тремтіння і з’явлення так званої "гусячої шкіри" – це шкідливо впливає на організм;
- не рекомендується після виходу із води обсихати на повітрі та приймати сонячні ванни – після купання треба обтертися тільки рушником;
- купатися необхідно тільки у відведених для цього місцях;
- не можна входити у воду в стані алкогольного сп'яніння, бо алкоголь блокує нормальну діяльність головного мозку;
- не можна відпускати на купання дітей без супроводу дорослих;
- не слід допускати грубих ігор на воді: підпливати під тих, хто купається, хапати їх за ноги, "топити", подавати помилкові сигнали про допомогу і т. ін.;
- не треба розгублюватися і прагнути якнайшвидше доплисти до берега,відчувши втому – навчіться "відпочивати" на воді (плавати на спині), адже перевернувшись на спину і підтримуючи себе на поверхні легкими рухами кінцівок, ви зможете відпочити;
- не можна запливати за обмежувальні знаки, що обмежують акваторію з перевіреним дном, визначеною глибиною, бо там гарантована відсутність водовирів та інших небезпек;
- не наближайтесь до суден, човнів і катерів, які пропливають поблизу вас – це може призвести до травмування;
- дотримуйтесь обережності при плаванні на надувних матрацах, авто-мобільних камерах і надувних іграшках, бо вітром або плином їх може віднести дуже далеко від берега або захлеснути хвилею. Із них, також, раптово може вийти повітря, і вони втратять плавучість;
- будьте обережні при купанні з маскою, трубкою і ластами: не плавайте з трубкою при сильному хвилюванні води у морі, тільки уздовж берега та обов'язково під постійним наглядом, щоб вчасно могла прийти допомога;
- якщо вас захопило плином, не намагайтеся з ним боротися – треба плисти униз за течією, поступово, під невеличким кутом, наближаючись до берега;
- не розгублюйтесь якщо ви потрапили у вир – треба набрати побільше повітря в легені, зануритися у воду і, зробивши сильний ривок вбік, спливти;
- якщо ви потрапили у водойму із великою кількістю ряски, намагайтеся пли¬сти поблизу самої поверхні води, не чіпати рослини, не роби¬ти різких рухів. Якщо усе ж руки або ноги заплуталися стеблами, необхідно зупинитися (прийняти положення "поплавка", "спливання") і звільнитися від них;
- якщо у вас починає судомити ногу (раптове довільне скорочення м'язів), то у таких ви¬падках треба негайно зняти судомний стан: припинити рух ногами, на секунду зануритися з головою у воду і, роз¬прямивши ногу, рукою сильно потягти на себе ступню за вели¬кий палець, аби поновити дію ікроножного м'яза;
- особи, схильні до судоми, не повинні запливати на глибоку во¬ду, адже при загальному судомному нападі плавець втрачає свідомість і може загинути (в таких випадках необхідна термінова допомога, щоб втримати потерпілого на поверхні води – краще це робити двом або трьом вправним плавцям).

Безпека купання дітей
При організованому купанні:
- купання дітей дозволяється в спеціально обладнаних місцях під керівництвом дорослих (педагогів, керівників або батьків);
- до купання допускаються групи дітей до 10 осіб, під наглядом одного відповідального, що вміє добре плавати і знає прийоми рятування на воді;
- під час купання обов'язкова наявність медичного пункту або медпрацівника;
- напередодні купального сезону відповідними керівниками визначаються місця для купання дітей;
- місця купання обладнуються рятувальним постом з рятувальними засобами. Крім цього, в місці купання дітей ретельно перевіряється дно водолазними службами, про що складається акт перевірки. Вимірюється температура води і повітря;
- купатися дозволяється в спокійну безвітряну погоду за швидкістю вітру до 10 м/сек., темпе¬ратурі води – не нижче +18°С, повітря – не нижче +24°С;
- купатися дозволяється через 1,5-2 годи¬ни після прийому їжі;
- не дозволяється входити у воду ро¬зпашілими і спітнілими;
- діти допускаються до купання після огля¬ду їх лікарем;
- роздягання й одягання дітей проводить¬ся під наглядом організатора купання (одяг кожної дитини складається у рядки ок¬ремими купами);
- відповідальний за купання до по¬чатку купання повинен на¬гадати дітям правила поведінки на воді, ввійти у воду першим (до дозво¬леної межі), а вийти останнім;
- до купання і після нього обов'язково прово¬диться перевірка дітей.

При плануванні індивідуального відпочинку з дітьми біля води:
- дорослі зобов’язані постійно спостерігати за дітьми, що купаються;
- купання дозволяється в присутності рідних, родичів або знайомих, що вміють плавати;
- купання дозволяється в спеціально відведених місцях – обладнаних пляжах;
- купатися дозволяється в спокійну безвітряну погоду за швидкістю вітру до 10 м/сек., температурі води – не нижче +18°С, повітря – не нижче +24°С;
- купатися дозволяється через 1,5-2 години після прийому їжі;
- не дозволяється входити у воду розпашілими і спітнілими;
- одяг до початку купання складається окремою купою кожної дитини в окремому місці;
- до і після купання обов’язково проводить¬ся перевірка дітей;
- не слід допускати при стрибках у воду удару животом об во¬ду, тому що головний дихальний м’яз – діафрагма – втратить ритм дихання;
- потрібно обмежити пірнання дітей у воду, бо воно може спричинити кисневе голодування.

Для ліквідування кисневого голодування необхідно:
а) негайно припинити пірнання у воду;
б) швидко вийти на берег;
в) дати ви¬пити міцної кави або чаю;
г) дати понюхати нашатирний спирт.

Запобіжні заходи під час катання на човнах
Кожен повинен знати, що:
- сідати в човен потрібно обережно, ступаючи по центру настилу;
- під час руху човна не можна пересідати з місця на місце, сідати на борт, розгойдувати човен, пірнати з нього;
- категорично забороняється переходити з одного човна в інший. Дітям варто пояснити, що порушення цих правил може призвести до перекидання човна.

Дії у випадку нещастя:
- потрібно зберігати спокій і до прибуття рятувальників триматися за човен, штовхаючи його до берега: перевернений човен добре три¬мається на воді;
- потрапивши під пліт або вітрило човна, що перекинувся, ні в якому разі не можна закривати очі. Варто плисти у тому напрямку, з відкіля надходить світло;
- той, хто добре вміє плавати, у першу чергу повинен допомогти тому, хто не вміє плавати, і підтримувати його на плаву;
- рятувати треба спочатку одного потопаючого, потім іншого; врятувати уплав одночасно кількох людей неможливо;
- під час катання дітей в кожному човні необхідна присутність дорослого, який уміє керувати судном, добре плавати, знати прийоми надання невідкладної допомоги постраждалим на воді.

Категорично забороняється під час катання на плавзасобах:
- навантажувати малі судна понад установлені норми;
- перетинати курс суден, що йдуть;
- близько підходити до суден, що рухаються;
- кататися поблизу пристаней і причалів;
- віддалятися на човні від берега більш як на 100 метрів;
- катати дітей на саморобних човнах, катерах, плотах і т.і.;
- кататися при несприятливих метеорологічних умовах.

Рятування та надання невідкладної першої медичної допомоги постраждалим на воді

Характер надання допомоги потерпілим на воді може бути різним.
Якщо ви добираєтеся до потопаючого вплав, треба максимально враховувати плин води, вітер, відстань до берега та ін. Наближаючись, намагайтеся заспокоїти і підбадьорити плавця, який витратив сили. Якщо це вдалося і він може контролювати свої дії, плавець повинен триматися за плечі рятувальника. Якщо ж він не контролює свої дії – поводитися з ним треба жорстко і без¬церемонно. Деякі інструкції рекомендують навіть оглушити потопаючого, щоб врятувати його і своє життя.

Техніка рятування потопаючого:
- підпливти і підпірнути під нього, узявши позаду одним із прийомів захоплення (класичний – за волосся), транспортувати до берега;
- якщо потопаючому вдалося схопити вас за руки, ноги або шию – звільніться і негайно пірнайте – інстинкт самозбереження змусить потерпілого вас відпустити;
- якщо потопаючий уже занурився у воду, не кидайте спроб знайти його на глибині, а потім повернути до життя. Це можна зробити ще й у тому випадку, якщо той, хто потонув, перебував у воді близько 6 хвилин.

Перша медична допомога:
- оцінити тяжкість стану постраждалого та доручити іншому рятувальнику викликати бригаду швидкої медичної допомоги;
- якщо людина при свідомості, то необхідно зняти з неї мокрий одяг, витерти тіло, заспокоїти постраждалого та зігріти (укутати і дати гарячий напій);
- якщо ж врятований не реагує ні на звертання до нього, ні на легкі поплескування по щоках але наявна пульсація на сонній артерії та дихання, необхідно надати тілу постраждалого горизонтальне положення з повернутою на бік головою та провести вищезгадані заходи;
- непритомному необхідно дати вдихнути нашатирний спирт, розстебнути одяг, а для активізації дихання використати ритмічне посмикування за язик;
- для перевірки пульсу на сонних артеріях треба натиснути щитовидний хрящ по черзі з обох боків;
- дослідження пульсу на променевій артерії не потрібне, оскільки його відсутність тут ще не свідчить про зупинку кровообігу;
- ознаками зупинки дихання є відсутність рухів грудної клітки, руху повітря через ніс та рот;
- у разі відсутності свідомості, пульсу на сонних ар¬теріях, ознак дихання, широкі зіниці але нема трупних плям та задубіння тіла, необхідно якнайшвидше почати дії, спрямовані на усунення причин умирання і на відновлення функцій дихання та кровообігу, тобто необхідно виконати найпростіші реанімаційні методи оживлення організму;
- обстеження постраждалого, видалення рідини та підготовку до проведення штучної вентиляції легень потрібно провести за 4-5 хвилин, тому що потім відбудуться незворотні зміни в організмі.

Найпростіші реанімаційні методи оживлення організму

Перше – це спробувати частково видалити воду з дихальних шляхів. Для цього треба трохи підняти постраждалого за талію так, щоб верхня частина тулуба і голова звисали, або "перегнути" постраждалого через своє стегно при загнутій у коліні нозі, одночасно натискуючи на його спину.
Ці заходи необхідно проводити у виняткових випадках максимально швидко. Не слід пориватися до видалення всієї рідини або значної її частини, тому що це практично неможливо і вимагає багато часу.

Далі діяти треба швидко в такому порядку:
- покласти постраждалого на спину на тверду поверхню,а голову максимально опустити назад;
- однією рукою відкрити йому рота, пальцями іншої руки, загорнутими у серветку або носову хустинку, зробити рух навкруги порожнини рота і звільнити її від піску, мулу, решток їжі, зубних протезів, блювотної маси та слизу – все це потрібно робити швидко, але обережно, щоб не завдавати додаткових травм;
- рукою, заведеною під потилицю, макси¬мально розігнути хребет в шийному відділі (це потрібно робити, якщо є підозра на пошкодження цього відділу хребта);
- потрібно знати, що западання язика стає основною перешкодою для доступу повітря в легені, тому голова потерпілого повинна лежати прямо по відношенню до тулуба, нижню щелепу слід витягнути вперед, язик із порожнини рота теж вперед, до зубів;
- утримуючи голову в такому положенні однією рукою, другою стиснути крила носу, щоб запобігти витоку повітря та спрямувати його в органи дихання;
- після цього розпочати штучне дихання методом "рот в рот" через марлю або тонку тканину.

Метод "рот в рот":
а) набрати повітря у свої легені;
б) щільно охопити відкритий рот пацієнта та зробити пробне вдування повітря в його легені;
в) водночас "краєм ока" контролювати підіймання грудної клітки: якщо воно є – продовжувати;
г) у випадку, якщо грудна клітка не підіймається або піднімається надче¬ревна ділянка, повторити все спочатку.

- якщо щелепи постраждалого щільно стиснуті або є пошкодження щелепи, язика, губ, провести штучну вентиляцію не методом "рот в рот", а "рот в ніс", затискаючи при цьому не ніс, а рот;
- вдихаючи потерпілому повітря, потрібно зробити масаж серця, ритмічно натискуючи на його грудину, щоб змоделювати роботу серця і забезпечити переміщення крові в кількості, достатній для підтримки кровопостачання до життєво важливих органів.

Масаж серця:
а) для зовнішнього масажу серця треба розташуватися з боку від хворого;
б) масаж серця слід робити схрещеними долонями рук, розташувавши їх посередині грудини, в нижній її третині;
в) долоні однієї п’ятірні руки покласти на передньо-нижню по¬верхню грудини, основу другої долоні – впоперек першої, розігнути руки в ліктьових суглобах;
г) таким чином серце стискається поміж грудиною та хребтом і кров виганяється із серця до основних органів, а під час паузи знову заповнює серце;
д) для масажу серця використовується не тільки сила рук, але і вага тіла: робити ритмічні поштовхи всією масою тулуба, зміщуючи грудину в напрямку до хребта з частотою 80-100 рухів за хвилину. При паузах руки від грудини віднімати не слід. Здавлювання грудної клітки проводять з інтервалом в 1 секунду. На двавдування повітря в рот потерпілого слід зробити тридцять здавлювань грудей.

- кожні 2 хвилини серцево-легеневу реанімацію необхідно на декілька секунд припинити для перевірки, чи не з'явився пульс на сонних артеріях;
- правильність виконання закритого масажу серця – це наявність пульсових поштовхів, синхронно з натискуванням на грудину, на сонних артеріях;
- масаж серця та штучну вентиляцію легень необхідно проводити до відновлення дихання, пульсу, звуження зіниць, покращення кольору шкіри;
- необхідно при будь-якому стані потерпілого проводити заходи для зігрівання тіла шляхом розтирання і масажу кінцівок;
- в тих випадках, коли протягом 30-40 хвилин, незважаючи на правильно проведену реанімацію, змін у стані хворого немає або з'являються трупні плями, задубіння, реанімаційні заходи припиняються.

Інформацію підготувала:
Завідувач НКП у м. Костянтинівка О.С. Казак

 

 

Травень 2018
ОБЕРЕЖНО – ЗМІЇ!
Змії розповсюджені майже всюди на земній кулі, за винятком полярних зон, а також деяких островів. На території країни нараховується десять видів отруйних змій. Вони, як правило, самі на людину не нападають. Вони кусають у випадках самозахисту, коли людина несподівано наступає, хватає рукою разом з травою, переслідує їх. До отруйних змій в Україні відносяться гадюка звичайна та гадюка степова. Найбільш небезпечні укуси в ділянці голови, шиї, поблизу великих кровоносних судин. Після укусу гадюк трагічні наслідки бувають рідко, але деколи розвиваються тяжкі ускладнення.
При укусі невідомої змії не варто піддаватися панічним настроям. Хвилювання стимулює прискорення серцевого ритму, що сприяє швидкому проникненню отрути в кров. Необхідно дихати повільно і глибоко.
Насамперед, необхідно установити, чи дійсно є привід для занепокоєння. Уважно огляньте місце укусу. Якщо вкусила гадюка, на тілі потерпілого залишаються сліди двох отруйних іклів (рідше одного) – ранки, що кровоточать, і віддалені одна від одної на 1-1.5 см. Укуси великих і агресивних, але неотруйних полозів (жовточеревого і чотирисмугого) виглядають інакше: на шкірі є дуга від багатьох дрібних подряпин.
Симптоми. У місці попадання отрути спочатку відчувається сверблячка, через 10-15 хвилин починає розвиватися набряк, що досягає свого максимуму через 10-12 годин із моменту укусу. Пульсуючий біль у місці укусу, як правило, незначний. Злегка болять лімфатичні вузли. Зазвичай картина отруєння цим вичерпується, але в ряді випадків захворювання протікає більш тяжко. Хворий блідий, відчуває запаморочення, нудоту, страх, можливе (особливо при значних набряках) падіння артеріального тиску і непритомність. Проте у нормі вже через 10-15 годин стан потерпілого стабілізується, а приблизно із закінченням другої доби починається швидке зменшення набряку. Через 3-10 днів зникають усі зовнішні прояви хвороби. Іноді в місці укусу (і по ходу судин) виникають геморагічні пухирі з кров'янистим вмістом, що залишають після себе незаживаючі протягом тижня виразки.
Профілактика укусів гадюки включає найпростіші запобіжні заходи:
• у «зміїній» місцевості носіть щільне високе взуття;
• не намагайтеся упіймати гадюку або взагалі не відому вам змію;
• при ночівлі в степу уникайте розташування біля колоній мишей-полівок, інших гризунів, хащ чагарнику, тобто улюблених місць полювання гадюки;
• переміщуючись степом у темряві, користуйтеся ліхтарем. У спеку степова гадюка буває видима у вечірніх сутінках і перед світанком;
• вирушаючи на сімейний пікнік або риболовлю, проведіть бесіду з дітьми.

Перша допомога при укусах змії:
• допоможіть постраждалому зайняти зручне положення;
• укушену кінцівку опустіть нижче рівня серця;
• видаліть з рани жало або висмоктуйте отруту з рани (при пошкодженні слизової оболонки губ або рота, при кровотечі ясен цього робити не можна);
• промити ранку розчином марганцю або перекисом водню та перев'язати;
• змазати місця укусу спиртом, горілкою, одеколоном;
• прикладати до місця укусу холод, краще міхур з льодом;
• не припалювати ранку розпеченим залізом, сірниками, порошком марганцю тощо – це ще більше пошкоджує тканину тіла;
• обмежити фізичні зусилля, щоб зменшити розповсюдження отрути в організмі;
• не давати алкоголь і препарати, які підвищують тиск;
• під час перевезення постраждалого слід забезпечити підвищене положення укушеної кінцівки;
• якомога швидше доставити потерпілого у лікарню.

Інформацію підготувала:
Завідувач НКП у м. Костянтинівка О.С. Казак

 

Якщо горить людина…

Якщо на людині загорівся одяг, треба намагатися якомога швидше погасити вогонь. А зробити це доволі складно, бо від болю вона втрачає контроль над собою, кидається в різні боки, розпалюючи тим самим полум’я. Передусім треба потерпілого зупинити будь-яким способом: крикнути чи повалити на землю. Одяг слід зірвати або погасити, заливши водою (взимку можна засипати снігом). Коли води немає, накиньте на нього якийсь одяг чи щільну тканину, не закриваючи голову, щоб не спричинити опіку дихальних шляхів і отруєння токсичними продуктами горіння. Але ПАМ’ЯТАЙТЕ, що висока температура впливає на шкіру тим сильніше, чим довше й щільніше притиснутий до неї одяг, який тліє.
Якщо під руками нічого такого немає, катайте постраждалого по землі, щоб збити полум’я. Погасивши вогонь, винесіть потерпілого на повітря, обережно, щоб не травмувати обпечену поверхню, розріжте й зніміть залишки одягу.
Допомога при опіках:
• обливайте місця опіків великою кількістю води (15 хв. і більше), будьте обережні, щоб уникнути переохолодження постраждалого, особливо взимку;
• зніміть всі речі з обпеченої ділянки тіла (одежу, пасок, годинник, обручка та інші речі);
• не знімайте одежу чи інші речі, що прилипли, до обпеченої ділянки;
• шкіру навколо опіків потрібно обробити розчином марганцівки або спиртом;
• обгорніть обпечену ділянку свіжою, чистою, гладкою тканиною;
• ні в якому разі не змащуйте опік ні жиром, ні спиртом, ні маслом, ні кремом;
• не проколюйте пухирі;
• якщо опік великий, покладіть потерпілого на землю, якщо це можливо, підніміть і потримайте його ноги;
• до приїзду лікаря дайте потерпілому будь-який знеболювальний засіб, напоїть теплим чаєм і укрийте тепліше, перевіряйте пульс та дихання кожні 10 хв. При шоку терміново дайте 20 крапель настоянки валеріани.
І НЕ ЗАБУВАЙТЕ: за будь-якої ситуації паніка – перший ворог безпеки!

Інформацію підготувала:
завідувач НКП у м. Костянтинівка О.С. Казак

 

 

ЕКСТРЕМАЛЬНІ СИТУАЦІЇ КРИМІНАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ – ЦЕ ДУЖЕ НЕБЕЗПЕЧНО!


Нестабільність суспільно-політичної ситуації в світі та Україні, зростання безробіття, погіршення матеріальних умов життя населення і, як наслідок, зубожіння значної його частини, зниження загальноосвітнього, культурного та духовного рівня суспільства, розмаїття політичних поглядів різних регіонів і областей держави, дуже часто є основними чинниками екстремальних ситуацій кримінального характеру.

Іноді появі уцих явищ сприяє специфіка регіону, області, міста або селища. У зв’язку з цим перед усіма, без винятків, категоріями населення виникає важливе запитання: як вийти зі складної ситуації, що є реальною загрозою здоров’ю людини? Як залишитися живим та не ушкодженим після зустрічі зі злочинцем з палицею, бейсбольною битою, ножем, кастетом чи навіть вогнепальною зброєю.

Значна кількість інформації, яка надходить через засоби масової інформації, про численні правопорушення та нестабільність в державі і суспільстві негативно впливає на психіку людини, породжує у неврівноваженої і не підготовленої людини, особистості відчуття страху та безсилля. Але навпаки поводять себе особи з посиленим відчуттям агресії.

Серед осіб, здатних до нападу, можна виділити такі групи:
• психічно нормальні люди, що знаходяться у нормальному стані і не мають відхилень, але які є нестабільними і не зрілими особами, та які схильні до частої зміни настрою і можуть мати не передбачувану поведінку;
• психічно нормальні люди, що знаходяться у стані алкогольного, наркотичного сп’яніння та такі, які перебувають під дією психотропних препаратів;
• люди з патологічними відхиленнями психіки;
• люди з протилежними політичними поглядами і життєвими переконаннями.

Прикро відмічати, але результатом зміни духовних цінностей і життєвих орієнтирів частини нашого суспільства на даний час є: алкоголізм, наркоманія і захворювання на СНІД.
Крім того, слід зазначити, що не рідко перебування в містах і селищах небезпечніше для людини ніж перебування у місцях дикої природи. Байдужість між людьми, на жаль, стає характерною рисою сьогодення нашого суспільства. Тому, в першу чергу, потрібно покладатися на себе.

Основними гарантіями Вашої безпеки є:
• ведення нормального способу життя;
• виключення випадкових знайомств;
• передбачуваність;
• знання зон і місць підвищеннях кримінальної небезпеки і правил поведінки в них;
• володіння прийомами самозахисту;
• уникнення конфліктних ситуацій;
• уникання місць зборів не санкціонованих мітингів, демонстрацій, зібрань агресивно налаштованого населення.

При самозахисті потрібно враховувати кількість нападників, їх вагову категорію та чим вони озброєні. Якщо не вдається уникнути зіткнення, використовуючи свої фізичні дані та спортивну підготовку, в першу чергу, захищайте голову та область печінки, ставлячи руками захисні блоки. При нападі захищайте своє життя всіма доступними засобами та предметами, не соромлячись кликати на допомогу. Ваші крики можуть почути працівники правоохоронних органів або найбільш свідомі громадяни.

В разі пограбування важливо звернути увагу, що втрачена річ не варта Вашого життя. Втративши річ, або кошти, але врятувавши своє життя, Ви зможете негайно звернутися до правоохоронних органів та надати їм необхідну інформацію і свідчення.

ПАМ’ЯТАЙТЕ, що своєчасно надана інформація по гарячих слідах допоможе правоохоронним органам розкрити злочин!


Інформацію підготувала:
Завідувач НКП у м. Костянтинівка О.С. Казак

 

Січень 2018
ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ НА ЛЬОДУ

Зима – чудова пора відпочинку на льоду. Скількирадощів вона приносить! Забави на ковзанах, лижах, санчатах… Тому усі ми іззадоволеннямзустрічаємоцю пору року, інодізабуваючи про небезпеку, яку можеприховуватилід, а саме тонкий лід.
Щобні з ким не трапилося лиха, потрібнообережноповодитись на льоду. Найбільшнебезпечнакрига – перша та остання, аджетакакригащенадзвичайно тонка, неміцна і не витримуємасинавітьмаленькоїдитини.
Цяінформаціядоситьцікава: лідблакитногокольору – найміцніший, а білого – значнослабший.
Для однієїлюдинибезпечнимвважаєтьсялідсинюватогоабозеленуватоговідтінку, товщиноюбільшою за 7 см.
Для групи людейбезпечним є лідтовщиною не менше, ніж 15 см. При пересуваннідекількох людей по льоду треба йти один за одним навідстані.
При масовомукатанні на ковзанахлідмає бути товщиною не менше, ніж 25 см.
Перш ніжступити на лідводоймища, дізнайся про товщинульодовогопокриву за допомогоюдовгоїзагостреноїпалиці (плішні) чиіншогоподібного предмета, але обов'язково легкого, якийтивільноможештримати в руці.

Ніколи не перевіряйтовщинульоду ударами ніг!
Під час руху по льоду слідкуй за його поверхнею, обходь небезпечні місця та ділянки з кущами і травою. Особливуобережність проявляй у місцяхзішвидкоютечією, джерелами, струмками та теплимистічними водами підприємств. Якщоліднедостатньоміцний, негайнозупинися і повертайся назад тим же шляхом, роблячиперші кроки безвідривувідйогоповерхні.

Спробуємоз'ясувати, щотрапляється з людиною, яка опинилася в холоднійводі.
У людини в крижанійводіперехоплюєдихання, голову нібиздавлюєзалізний обруч, серцескаженоб'ється. Щобзахиститисявід смертоносного холоду, організмвключаєзахист – починаєтьсясильнетремтіння. За рахунокцьогоорганізмзігрівається, але через деякий час і цього тепла стаєнедостатньо. Коли температура шкіризнижується до 30 градусів, тремтінняприпиняється і організмдужешвидкоохолоджується. Диханнястає все рідше, пульс сповільнюється, тискпадає. Смерть людини, щонесподіваноопинилася в холоднійводі, наступаєнайчастіше через шок, щорозвиваєтьсяпротягом перших 5-15 хвилинпіслязанурення у воду абопорушеннядихання.

У випадку, якщоти все ж провалилисяпідлід:
• не піддавайсяпаніці, утримуйся на плаву, уникаючизанурення з головою;
• клич на допомогу;
• намагайсявилізти на лід, широко розкинувши руки, наповзаючи на його край грудьми і почергововитягуючи на поверхню ноги;
• намагайсяякомогаефективнішевикористатисвоєтіло, збільшуючи ним опорнуплощу;
• вибравшись на лід, перекотися і відповзай в той бік, звідкитиприйшов, де міцністьльодувжевідома.

Далітобінеобхіднопереодягнутися. Якщо сухого одягупід руками не виявилось, треба викрутитимокрий і зновуодягнутийого. Щобзігрітися, виконуйбудь-якіфізичнівправи. Можнарозтертися сухою вовняною тканиною, потімнеобхідносховатися в захищеномувідвітрумісці, добре укутатися, по можливостівипитичогосьгарячого.

Звичайно, треба завждинамагатисяврятуватилюдиніжиття, але перш ніжкинутися до того, хтопровалився, тобінеобхідно:
• покликати (якщоцеможливо) на допомогу;
• знайти предмет, якийможнакинутипотерпілому (міцнупалицю, мотузку, власний пояс, шарф, сумку або рюкзак, якщо вони без речей і маютьдовгу, міцнопришиту лямку);
• оцінити, наскільки далеко від берега опинивсяпотерпілий, і чи є можливість без перешкоддістатися до нього.

Якщотивпевнений, щозможеш (чиготовий) врятуватилюдину, то:
• крикни, щотийдеш на допомогу;
• наближайся до ополонкипоповзом, широко розкинувши руки;
• підкладипід себе лижі, дошку, фанеру;
• обговори своїдії з постраждалим (домовся про команду, на яку потужнимривкомтибудешйоготягнути, а він в цей час намагатиметьсявиштовхнутитіло на поверхню);
• не підповзаючи до самого краю ополонки, подай потерпіломупалицю, жердину, лижу, шарф, мотузку, санки,чищосьподібне, і витягнітьйого на лід;
• витягнувшипотерпілого на лід, разом із ним поповзомповертайся назад.

Звичайно, кожний нещасний випадок на льоду є індивідуальним, і розповісти про всі варіанти щодо дій під час порятунку неможливо, але, як показує досвід, найголовніше не панікувати і правильно оцінити обстановку. Отже, будь обережним, не ризикуйсвоїмжиттям! Не виходь на лід без необхідності!

Інформацію підготувала:
Завідувач НКП у м. Костянтинівка О.С. Казак

 

На виконання листа Заступника голови Донецької обласної військово-цивільної адміністрації І.С. Стокоза від 27.03.2017 № 06/16я-0497 «Про забезпечення безпеки населення», Навчально-консультаційний пункт у м. Костянтинівка з метою зменшення соціальної напруги серед населення та організації безпечного відвідування кладовищ під час Великодніх свят та Провідної неділі проводить інформаційно-роз'яснювальну роботу серед мешканців населених пунктів, щодо заходів безпеки, порядку дій та інформування уповноважених органів влади у випадку виявлення вибухонебезпечного предмета або підозрілих предметів, особливо, в період проведення святкових та поминальних заходів.
У випадку виявлення вибухонебезпечного або зовні схожого з ним предмета НЕОБХІДНО:
не панікувати;
терміново повідомити про небезпечну знахідку в поліцію (тел. 102) або ДСНС (тел. 101);
не пересувати предмет;
не обстежити його самостійно;
не користуватися телефоном,
переговорними пристроями або рацією поблизу нього;
не накривати предмет, не засипати і не закопувати;
триматися від нього на достатній відстані;
нікого не підпускати до предмета до прибуття поліції або служби ДСНС;
по можливості, організуйте охорону предмета на безпечній відстані.

ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:
зрушувати з місця, перекочувати, брати в руки вибухонебезпечний предмет;
піднімати, переносити, класти в кишені або сумки;
переміщати предмет у вогнище, розводити багаття над ним або поблизу нього;
закопувати в землю або кидати у водойми;
наступати, наїжджати на предмет;
робити спроби до розібрання або розпилювання;
наносити удари;
надавати будь-які температурні, звукові, електромагнітні впливи на вибуховий предмет;
при виявленні хоча б одного підозрілого предмета, проводити пошук інших вибухонебезпечних предметів;
користуватися запальничками, палити;
збирати і здавати
вибухонебезпечні предмети в якості металобрухту.

ПАМ'ЯТАЙТЕ!
Розмінуванням, знешкодженням або знищенням
вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці – сапери, що допущені до цього виду робіт.
У будь-якому разі при виявленні вибухонебезпечного предмета або предметів підозрілого характеру лише безумовне виконання заходів безпеки є гарантом того, що не станеться випадку каліцтва чи загибелі.

При виявленні вибухонебезпечних предметів негайно повідомте за номером 101 або 102!


Завідувач
Навчально-консультаційного пункту у м. Костянтинівка О.С.Казак

Пам'ятка (інструкція)
для населення щодо профілактики витоку газу
Як виявити витік газу? Існує кілька способів:
1. На око. Можна застосувати мильний розчин. Його наносять на поверхню газових труб. Місце, де мильний міхур починає збільшуватися в розмірах, і є джерелом витоку газу.
2. На слух. У разі сильного витоку газ виривається зі свистом.
3. По запаху. Характерний запах, який виділяє газ, стає сильнішим поблизу місця витоку.
Ніколи не шукайте місце витоку газу за допомогою відкритого полум'я!
При виявленні запаху газу в підвалі, під'їзді, на подвір'ї, на вулиці Ви повинні:
• попередити оточуючих про запобіжні заходи;
• повідомити в аварійну газову службу за телефоном «104» з незагазованого місця;
• вжити заходи щодо виведення людей із зони загазованості;
• запобігти включення і вимикання електроосвітлення, появі відкритого вогню та іскри;
• до прибуття аварійної бригади організувати провітрювання приміщення.

При появі в приміщенні квартири запаху газу Ви зобов'язані:
• негайно припинити користування газовим приладом;
• перекрити кран до приладу і на приладі;
• відчинити вікна або кватирки для провітрювання приміщення;
• викликати аварійну службу газового господарства за телефоном «104» (викликати поза загазованого приміщення);
• не запалювати вогню, не курити;
• не вмикати і не вимикати електроосвітлення і електроприлади;
• не користуватися электродзвонком.

Якщо стався витік з балона зі стиснутим газом, то:
негайно викличте аварійну газову службу за телефоном «104» і разом з сусідами винесіть балон на вулицю, оберігаючи його від ударів. Не підпускайте до балона дітей і накрийте його мокрою щільною тканиною;
як правило, витік виникає на місці з'єднання балона з гнучким шлангом. Якщо не можна винести балон на вулицю, можна тимчасово перекрити витік мокрою ганчіркою. Провітрюйте кухню, не користуйтеся освітленням і електроприладами.

Якщо з'явився вогонь на балоні з газом, то:
• попросіть домашніх або сусідів негайно викликати пожежну службу за телефоном «101» та аварійну газову службу за телефоном «104», видалите всіх з квартири;
• спробуйте закрити кран на балоні, обернувши руки мокрою ганчіркою. Якщо це неможливо (вогонь на прокладці, кран деформований в результаті нагрівання тощо), не задуває полум'я – можливий вибух;
• не намагайтеся виносити або переставляти куди-небудь балон зі стисненим газом, поки він не остудився: від найменшого поштовху він може вибухнути.

Якщо загорівся газ в місці витоку, то:
• негайно видаліть всіх людей з квартири і від сусідів викличте аварійну газову службу за телефоном «104» та пожежну службу за телефоном «101»;
• поки газ горить, небезпеки вибуху немає. Тому ніколи не намагайтеся загасити полум'я, оскільки це призведе до катастрофи: газ і повітря разом утворюють вибухову суміш і при наявності джерела вогню (перегрітий метал, гарячі вуглики, іскри, електродуги) неминучий вибух;
• постарайтеся перекрити подачу газу, стежте за тим, щоб не загорілися розташовані близько від вогню предмети (фіранки, рушник тощо).

Якщо полум'я в пальнику згасло, то:
• не намагайтеся знову запалити його – це призведе до вибуху накопиченого газу. Перекрийте кран подачі газу, відкрийте вікна і провітріть кухню;
• зачекайте, поки пальник охолоне (при необхідності очистіть цого від залишків їжі та жиру, продуйте отвори подачі газу), і потім знову запаліть газ, попередньо закривши вікна і ліквідувавши протяг;
• якщо на кухні накопичилося багато газу, щоб уникнути отруєння намочіть водою хустку, притисніть до обличчя. Дихаючи через неї, увійдіть на кухню і перекрийте кран подачі газу. Якщо це зробити не вдається, негайно евакуюйте всіх сусідів по сходовому майданчику і викличте аварійну газову службу за телефоном «104» та пожежну службу за телефоном «101»;
• надайте допомогу постраждалим від отруєння газом.


Інформацію підготувала:
Завідуюча
Навчально-консультаційним пунктом у м. Костянтинівка О.С. Казак

 

Пам'ятка (інструкція)
для населення щодо профілактики загального переохолодження та відморожень

Під впливом охолодження може розвиватися загальна (переохолодження) і місцева холодова травма (відмороження) або їх поєднання.
Загальним переохолодженням або гіпотермією вважається стан організму, при якому температура внутрішніх органів опускається нижче +35°С. Якщо тіло захищено теплим одягом, переохолодження на повітрі розвивається більш повільно. У той же час, коли одночасно діють волога і сильно охолоджене повітря з вітром, переохолодження розвивається значно швидше.

Є три стадії загального переохолодження:
– Легка – розвивається при зниженні температури тіла до 35-33°С і характеризується загальною втомою, слабкістю, сонливістю. Рухи скуті, мова стає сповільненою, людина окремо вимовляє склади і слова, рідкісний пульс – 60-66 в 1 хв., артеріальний тиск часто помірно підвищений (до 140/100 мм рт. ст.). Постраждалі відзначають спрагу, озноб. Шкіра бліда, мармурового забарвлення, з'являється «гусяча шкіра».
– Середньої тяжкості – розвивається при зниженні температури тіла до 32-29°С. При цьому свідомість угнетено, погляд безглуздий, рухи в суглобах різко обмежені, дихання рідке, поверхневе, скорочення серця урежаются, пульс слабкого наповнення, артеріальний тиск знижений. Шкіра бліда, синюшна, холодна на дотик.
– Тяжка – розвивається при зниженні температури тіла нижче 29°С. Свідомість відсутня, зіниці вузькі, реакція на світло млява або зовсім відсутній. Можуть спостерігатися судоми кінцівок, розпрямити їх вдається з великими труднощами (задубіння). Жувальні м'язи, м'язи черевного преса напружені. Шкірні покриви бліді, синюшні, холодні на дотик. Дихання рідке, поверхневе, переривчасте. Пульс рідкий, слабкого наповнення (34-30 в 1 хв.), артеріальний тиск знижений або не визначається. Зниження температури тіла до 25-22°С призводить до смерті потерпілого.
Слід зазначити, що важкий стан пацієнта має потенційно досить високу оборотність при проведенні своєчасного і адекватного лікування! При цьому прогноз при важкому ступені загального охолодження визначається наявністю розвинутих ускладнень.
Відмороження – локальне ураження тканин у результаті дії низьких температур, відрізняється можливістю розвитку омертвіння глибоких шарів шкіри і глубжележащих структур. Є кілька факторів, які сприяють розвитку відморожень:
• метеорологічні фактори – підвищена вологість, вітер;
• механічне порушення кровообігу – тісне взуття, одяг, тривале перебування в незручній позі та ін.;
• захворювання – порушення кровопостачання, провідності нервових імпульсів, перенесені раніше відмороження;
• зниження загальної опірності організму – втома, поранення, крововтрата, нещодавно перенесені інфекційні захворювання і ін.;
• стани, які ведуть до втрати адекватного захисту від впливу холоду, – алкогольне (до 80 % відморожень) і наркотичне сп'яніння, черепно-мозкові травми, інсульту, епілепсія, серцево-судинні захворювання та ін.
Виділяють 3 ступені відмороження (за даними міжнародної класифікації хвороб 10 перегляду):
1. I ступінь – поверхневі;
2. II ступінь – прикордонні;
3. III ступінь – глибокі.
Поверхневі відмороження лікуються консервативно, в той же час при прикордонних, а тим більш глибоких відмороженнях, проводиться хірургічне лікування і, у зв'язку з поразкою окремих ділянок кінцівок, часто доводиться виконувати ампутацію.
Відразу після травми і початку лікування дуже важко визначити глибину ураження тканин холодом навіть для медичних працівників. Визначення ступеня відмороження може бути достовірно встановлено лише через кілька днів після отримання холодової травми.
Поширеність незворотних змін залежить не тільки від інтенсивності впливу уражаючого фактору (холоду), але і від своєчасності і правильності проведеного лікування в перші години після травми. Незважаючи на значну різницю температур здорових і охолоджених тканин, невідкладні лікувальні заходи дозволяють запобігти у частини пацієнтів розвиток глибоких термічних уражень, тому дуже важливо своєчасно звернутися до лікаря.

Профілактика уражень холодом:
При ретельно проведеної профілактиці загальні переохолодження та відмороження не повинні розвиватися.
В сильний мороз намагайтеся не виходити з дому без особливої на те необхідності.
Виходячи на вулицю, заздалегідь ознайомтеся з прогнозом погоди, щоб одягнутися відповідно температурного режиму.
Не вживайте алкоголь та психоактивні речовини – алкогольне сп'яніння (втім, як і будь-яке інше) викликає ілюзію тепла і призводить до переохолодження. Додатковим фактором є неможливість сконцентрувати увагу на ознаках відмороження.
Перед виходом на мороз необхідно прийняти їжу.
Не паліть на морозі – паління зменшує периферійну циркуляцію крові, і таким чином робить кінцівки більш уразливими.
Носіть вільний одяг – це сприяє нормальній циркуляції крові. Одягайтеся за принципом «капусти» – між шарами одягу завжди є прошарки повітря, які відмінно утримують тепло. Верхній одяг обов'язково повинен бути непромокаючим.
Використовуйте правильну взуття. Тісне взуття, відсутність устілки, сирі брудні шкарпетки часто служать основною передумовою для появи потертостей і відмороження. В чоботи або черевики потрібно покласти теплі устілки, а замість бавовняних шкарпеток вдягнути вовняні – вони вбирають вологу, залишаючи ноги сухими.
Не виходьте на мороз без рукавиць, шапки і шарфа. Кращий варіант – рукавиці з вологовідштовхувальної і непродуваємої тканини з хутром всередині. Рукавички ж з натуральних матеріалів хоч і зручні, але від морозу не рятують. Щоки і підборіддя можна захистити шарфом. У вітряну холодну погоду перед виходом на вулицю відкриті ділянки тіла змажте кремом.
Ховайтеся від вітру – ймовірність відмороження на вітрі значно вище.
Не носіть на морозі металевих (у тому числі золотих, срібних) прикрас – кілець, сережок і т.і. По-перше, метал в силу високої теплопровідності остигає набагато швидше тіла, внаслідок чого можливе «прилипання» до шкіри або слизової оболонки рота з больовими відчуттями і холодовими травмами. По-друге, перстені на пальцях затрудняють нормальну циркуляцію крові. На сильному морозі необхідно уникати контакту шкіри з металом.
Не мочіть шкіру – вода проводить тепло значно краще повітря. Не виходьте на мороз із вологим волоссям після душу. Мокрий одяг і взуття (наприклад, людина впала у воду) необхідно зняти, витерти воду, при можливості одягнути сухий одяг та якнайшвидше доставити людину в тепле місце. Перебуваючи в лісі необхідно розпалити багаття, роздягнутися і висушити мокрий одяг, протягом цього часу енергійно роблячи фізичні вправи і гріючись біля вогню.
Буває корисно на тривалу прогулянку на морозі захопити з собою пару змінних шкарпеток, рукавиць та термос із гарячим чаєм. Користуйтеся допомогою друга – слідкуйте за обличчям одного, особливо за вухами, носом і щоками, за будь-якими помітними змінами в кольорі, а він чи вона будуть стежити за Вашими.
Не дозволяйте отмороженному місцю знов замерзнути, це викличе куди більш значні пошкодження шкіри.
Не знімайте на морозі взуття з відморожених кінцівок – вони розпухнуть і Ви не зможете знову одягти взуття. Необхідно якомога швидше дійти до теплого приміщення. Якщо замерзли руки – спробуйте відігріти їх під пахвами або в паху.
Якщо у Вас заглохла машина далеко від населеного пункту або в незнайомій для Вас місцевості, краще залишатися в машині, викликати допомогу по мобільному телефону або чекати, поки по дорозі пройде інший автомобіль.
У профілактиці відморожень, крім інших заходів, відіграє важливу роль знання перших симптомів, що сигналізують про наступаючому відмороженні, – мерзлякуватість, поколювання, оніміння до втрати чутливості, збліднення, похолодання шкіри, обмеження в русі кінцівками.
Як тільки на прогулянці Ви відчули переохолодження або ознаки відмороження кінцівок, необхідно якомога швидше зайти в будь тепле місце – магазин, кафе, під'їзду, машина – для зігрівання та огляду потенційно уразливих для відмороження місць.
Повернувшись додому після довготривалої прогулянки по морозу, обов'язково впевніться у відсутності відморожень кінцівок, спини, вух, носа і т.і. Пущене на самоплив відмороження може призвести до гангрени та подальшої втрати кінцівки.
Слід враховувати, що у дітей терморегуляція організму ще не повністю сформована, а у літніх людей і при деяких захворюваннях ця функція буває порушена. Ці категорії громадян більш схильні до переохолодження і відмороження, і це слід враховувати при плануванні прогулянки. Відпускаючи дитину гуляти в мороз на вулиці, пам'ятайте, що йому бажано кожні 15-20 хвилин повертатися в тепло і зігріватися.
Пам'ятайте і про домашніх улюбленців! У них теж можуть бути відмороження.

Заходи по наданню першої допомоги при загальному переохолодженні і відмороженнях:
Не можна примушувати потерпілого енергійно рухатися і пити спиртне.
Не рекомендується проводити масаж, розтирання снігом, вовняною тканиною, теплі ванночки, прикладати грілку, робити зігрівальні компреси, змащувати шкіру маслом або жирами. Розтирання снігом призводить до ще більшого охолодження, а кристалики льоду пошкоджують шкіру, в результаті чого може відбутися інфікування.
Необхідно швидко доставити потерпілого в тепле приміщення, переодягти в теплу і суху білизну, укутати в ковдру. Відновлення температури охолоджених тканин при відмороженнях кінцівок повинно проводитися за принципом поступового відігрівання «зсередини – назовні».
Самостійно або з допомогою помічників викликати швидку медичну допомогу за мобільним телефоном «103». (Пам'ятайте: у цю службу можна додзвонитися, навіть при відсутності грошей на картці телефону).
Якщо потерпілий знаходиться у свідомості, запропонувати йому рясне гаряче солодке пиття і гарячу їжу.
Акуратно, щоб вдруге не травмувати тканини унаслідок відривання мерзлого одягу від шкіри потерпілого, зняти з відморожених кінцівок взуття та одяг.
Обов'язково дотримання постільного режиму і піднесене положення відморожених кінцівок.


Інформацію підготувала:
Завідуюча
Навчально-консультаційним пунктом у м. Костянтинівка О.С. Казак

 

 

© 2016 Костянтинівська міська рада.
Використання будь-яких матеріалів, що опубліковані на цьому сайті, дозволяється при умові посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на офіційний сайт.
logo gray small
logo footer
85114, м.Костянтинівка, вул. Олекси Тихого, 260
Тел./факс приймальні: +38 062 724-36-10
Для відправлення запиту на отримання публічної інформації:
тел./факс: +38 062 724-03-93 E-mail: publ@konstrada.gov.ua  
Для офіційної кореспонденції:
E-mail: kon.v@dn.gov.ua